Дотримуючись усіх правил при закладці зерна на зберігання, ви зможете мінімізувати можливі втрати і забезпечити збереження всіх якісних показників. Попередньо ви повинні підготувати належним чином сховища і самі зерна, забезпечити необхідний режим зберігання (вологість, температуру та інше).
За існуючими правилами вологість зерна повинна знаходитися в межах 10-12%. За такої умови в ньому перестають проходити біохімічні процеси, припиняють свій розвиток шкідливі комахи і мікроорганізми. При дотриманні такої умови нассіння пшениці та інших злакових можуть зберігатися кілька років, втрати при цьому будуть менш 0,04% на рік.
Якщо на зберігання буде викладено зерно з вологістю більш високою, то «дихання» продукту активізується, а це сприятиме розвитку шкідників і мікроорганізмів. Також це викличе самонагрівання маси зерна, а значить – втрата якості і маси до 8%. У деяких ситуаціях псування відбувається, якщо температура доходить до +55 градусів за Цельсієм.
Кожен вид зерна володіє своїм критичним рівнем вологості, при якому відновлюється інтенсивне дихання. Наприклад, для пшениці, гречки, рису, жита і ячменю цей показник становить 14-15%, для бобових – 15-16%, для вівса і кукурудзи – 13-14%. Слід також зазначити, що розвиток цвілі супроводжується виділенням токсинів, які отруйні для людей і тварин. Крім цього, підвищена вологість зерен сприяє проростанню, а це значною мірою підвищує кількісні втрати і знижує якість.
Ще одним найважливішим правилом зберігання є постійна підтримка оптимальної температури в сховищі. Найприйнятнішою вважають температуру менше +10 ° С. Так зберігається низька активність дихання зерна, мікроорганізми та шкідники повільно розвиваються, виключається процес самозігрівання. В охолодженому вигляді можна зберігати і вологі зерна, але краще все ж його попередньо просушити.
Зберігають урожай зерна на спеціальних елеваторах, в зернових складах або сховищах. Перед закладанням нової партії потрібно виконати одне правило – дезінсекцію приміщення, транспортних засобів, обладнання і тари. Це може бути здійснено аерозольним або газовим методом.
Зберігання зерна передбачає і його очищення від домішок (бур’янів, землі та іншого), сушку та охолодження. Іноді вдаються до консервації кормового зерна.
Зберігають зернові маси насипом. Їх висота залежить від типу культури. Наприклад, пшеницю, гречку, овес, ячмінь і жито зберігають насипом менш як 30 метрів, горох і рис – до 15 метрів, а насіння соняшника високо олійного – до 1 метра.
Не нехтуйте правилами зберігання зерна. Регулярні перевірки вологості, температури і наявності комах дозволять своєчасно виявляти відхилення від норми і вживати заходів.