Фахівці застерігають: мабуть, у людей зараз формується “цифровий мозок” – нові ланцюги нейронів, що відповідають за читання інформації “по діагоналі” в інтернеті, розповідає The Washington Post. Цей альтернативний спосіб конкурує з традиційними механізмами вдумливого прочитання, сформованими за кілька тисячоліть, пояснює журналіст Майкл С.Розенуолд.
“Боюся, що наша манера поверхневого читання протягом робочого дня впливає на нас, коли нам потрібно більш глибоко обробляти прочитане”, – говорить Маріанн Вулф, когнітивний нейролог з Університету Тафтса, один з провідних фахівців з механізмам читання в світі.
Важливо розібратися, чим саме різняться читання в мережі і на папері. За деякими відомостями, текст на папері легше засвоюється. Звучать побоювання, що у маленьких дітей, які легко управляються з електронними ґаджетами, може забуксувати розвиток навичок вдумливого читання.
Читайте текож: Читання також корисно для здоров’я, як і заняття спортом
“Головний мозок пластичний на всьому протязі свого життя, – говорить Вулф. – Мозок постійно адаптується”.
Торік Вулф виявила, що її мозок адаптувався не так, як би їй хотілося. Просидівши весь день в інтернеті і переглянувши сотні електронних листів, вона розкрила “Гру в бісер” Германа Гессе – і виявила, що читати не може. “Пробратися через першу сторінку – це була просто катування. Я не могла змусити себе читати повільніше – перестрибувала через рядки, видивлялася ключові слова, організовувала руху моїх очей так, щоб зібрати максимум інформації в максимальному темпі. Я зненавиділа себе”, – розповідає Вулф.
Головний мозок спочатку не був призначений для читання, але з появою писемності адаптувався до цього завдання, пояснює автор. Допоки не з’явився інтернет, читання було переважно лінійним – сторінка за сторінкою.
В інтернеті все інакше. “Оскільки там всюди маса інформації, гіперпосилань, відеозаписів поряд з текстом та інтерактивних елементів, наш мозок шукає” короткі шляхи” – переглядає сторінки по діагоналі, виокремлює ключові слова, швидко прокручує текст вгору і вниз. Це нелінійне читання”, – йдеться в статті.
Вчені вважають, що у деяких людей нелінійний спосіб читання проникає і в інші сфери. Коли сідаєш почитати роман, виявляється, що в тебе вже глибоко в’їлися “звички перестрибувати, клацати, переходити по посиланнях”, пояснює журналіст Ендрю Діллон (Техаський університет). “Ми вступили в нову еру інформаційної поведінки і починаємо спостерігати її наслідки”, – додає він.
31 -річний фінансовий аналітик Брендон Емброз випустив з уваги кілька ключових сюжетних вузлів прочитаного роману. Виявляється, він просіював текст у пошуках конкретних моментів, так само як вишуковує ключові факти на роботі. “Таке відчуття, що ми більше не створені для читання романів”, – скаржиться Емброз.
47 -річний Рамеш Куруп виявив, що йому взагалі важко читати довгі складнопідрядні речення в книгах Джордж Еліот, Пруста і т.п. В інтернеті фрази зазвичай коротші, а додаткова інформація міститься в гіперпосиланнях, йдеться в статті.
Вулф підтверджує: багато сучасних студентів в США не здатні читати класику XIX -XX століття – “чи то не хочуть, чи то не можуть мати справу зі складним синтаксисом і побудовою фраз”.
Вулф нарікає, що сучасні люди втрачають складний синтаксис, а це ж “відображення наших заплутаних думок”. “Боюся, ми втратимо здатність висловлювати складні думки або читати складну прозу”.
У 2012 році в Ізраїлі був проведений експеримент: студенти інженерного факультету повинні були за обмежений час прочитати один і той же текст на моніторі і на папері. Студенти вважали, що краще засвоюють інформацію з екрану, але виявилося, що з паперовим текстом розуміння і вивчення йде легше, повідомляє кореспондент.
Читайте текож: Людина звикає до читання поганих новин
Вчені відзначають, що обидва способи читання мають свої плюси, і мозок в потенціалі може освоїти обидва.
Вулф радить одночасно вчити дітей “повільного читання” паперових книг і занурювати їх у світ цифрової інформації. Свій мозок вона теж тренує: змусила себе все-таки прочитати “Гру в бісер”. “Я витратила два тижні, але до кінця другого тижня більш-менш подужала і змогла отримати задоволення від читання”.