Журнал Science назвав десятку найбільш проривних наукових відкриттів року

Науковий журнал Science назвав десять найбільш значущих відкриттів, які в році, що минає змінили світ. Десятка виявилася не дуже оригінальною: багато досліджень удостоїлися уваги і його конкурента – журналу Nature.

Слідом за Nature впливовий науковий журнал Science обрав «гарячу десятку» року, що минає.

І хоча в списку Nature фігурували особи, а Science зосередився на наукових відкриттях, легко помітити, що багато напрямків увійшли в чарти обох журналів – мастодонтів наукового світу.

Головним науковим проривом року за версією Science названий успіх клінічних випробувань, що підтвердив ефективність щодо нового методу лікування онкологічних захворювань.

Метод імунотерапії передбачає нацьковування імунної системи організму на свої ж клітини – ті, що несподівано починають генетично змінюватися і безконтрольно ділитися. Давати команду «фас!» імунітету людини можуть вакцини, проте не профілактичні, які використовуються проти туберкульозу або грипу, а терапевтичні, які вводять вже хворому пацієнту.

Головне завдання таких вакцин – навчити імунну систему розпізнавати ворога. Однак перші успіхи вселяли побоювання: чи не рано радіти, адже лікарям досі не відомо остаточний вплив препаратів? Рік тому розповідалося про препарат іпілімумаб, який блокує рецептор CTLA -4. Цей рецептор служить своєрідним гальмом для Т- клітин, які відіграють важливу роль у формуванні імунного відгуку, що знищує ракову пухлину.

Минулий рік виявився роком перемог, які «зацементували» ефективність цієї стратегії, вважає редакція Science.

Докази тому – жінка з пухлиною в легкому розміром з грейпфрут, яка через 13 років після початку лікування жива і здорова; шестирічний хлопчик, що опинився через лейкемію на межі життя і смерті, який зараз перейшов у третій клас і знаходиться в стадії ремісії; і чоловік, у якого ракова пухлина нирки продовжила зменшуватися навіть після закінчення терапії.

У травні в Science вийшла стаття про вакцину Pexa – Vec, яка одночасно знищує ракові клітини і викликає утворення специфічних антитіл на ракові антигени. Після вакцинування один пацієнт, з нирково- клітинним раком, прожив 76 місяців, другий, з дрібноклітинним раком легені, – 24,5 місяця, третій, з меланомою, – 12 місяців.

Новітня технологія редагування гена CRISPR (Clustered Regularly Interspased Short Palindromic Repeats) розділила симпатії редакторів Science і редакції Nature, яка напередодні відзначила успіхи в цій області молодого нейробіолога Фен Чжана з Массачусетського технологічного інституту.

Ця технологія, що дозволяє боротися із захворюванням шляхом виправлення гена, в році, що минає пережила бум і в плані публікацій, і в плані суспільного інтересу. Тільки за десять місяців їй було присвячено більше 50 наукових статей, в яких описувалися експерименти над ДНК мишей, щурів, бактерій, дріжджів, рибок даніо, черв’яків, фруктових мушок і людських клітин.

Все це дозволяє робити протеїн Cas9, що допомагає деактивувати, видаляти і змінювати певні гени. Технологія CLARITY стала ще одним відкриттям року, що дозволив вченим змінити шляхи до вивчення мозку.

Вчені придумали, як зробити тканини мозку прозорими, як скло: для цього вони замінили розсіюючі світло жирні молекули ліпідів, які утворюють клітинні мембрани, на молекули прозорого гелю. При цьому їм вдалося залишити нейрони, інші клітини мозку та їх органели недоторканими.

Виділення стовбурових клітин з клонованого людського ембріона, за яке двома днями раніше був відзначений Шухрат Міталіпов, також не залишилося без уваги редакції. Техніка, яка називається пересадкою ядер соматичних клітин, застосовувалася ще 17 років тому для клонування знаменитої вівці Доллі.

Цього року зуміли витягти стовбурові клітини з клонованого людського ембріона, після того як виявили, яку важливу роль відіграє кофеїн, стабілізуючий молекули яйцеклітин.

Вирощування штучних органів зайняло своє місце в десятці проривів року. Залишені без нагляду в чашці Петрі плюрипотентні стовбурові клітини можуть утворити різні тканини: скорочуючі клітини серця, нейрони і навіть волосся і зуби.

Цього року вченим вдалося виростити такі специфічні міні- органи, як печінка, міні- легкі і – саме видатне – рудиментарні тканини мозку.

Штучні мізки, вирощені австрійськими вченими, відрізняються від справжніх. У відсутність кровопостачання клітини мозку перестають рости, коли досягають розмірів насінини яблука, і без доступу кисню і поживних речовин гинуть.

Незважаючи на те що космічні промені, що проникають крізь товщу атмосфери, були відкриті ще століття тому, кілька десятиліть вчені не були до кінця впевнені, де вони народжуються. Завдяки космічному телескопу Fermi цього року астрономи довели свою здогадку – місцем їх народження є спалахи наднових, катастрофічні вибухи, якими зірки закінчують еволюцію.

Ще одним спільним з журналом Nature проривом названі дослідження в області створення нових фотоелектричних систем, просто кажучи, сонячних батарей. Незважаючи на те що сонячні елементи, створені на основі перовскіта, поки відстають по ефективності від кремнієвих панелей, якими покривають дахи по всьому світу, їх використання обіцяє сильно здешевити ці альтернативні джерела енергії.

Увійшли до списку провідних відкриттів року і дослідження, що дали нарешті відповідь на питання, навіщо ми спимо.

Як розповідалося раніше, фізіологи з Рочестерського університету (США), показали, що головна функція мозку в процесі сну – вимивання з нього шкідливих речовин і токсинів, що накопичилися під час неспання.

І нарешті, особливої ??уваги удостоїлися вчені, які зайнялися вивченням того, які з мікроорганізмів, що мешкають в людському тілі, відповідають за наше здоров’я або, навпаки, здатні викликати захворювання.

Вивчення окремих мікробів і їх впливу на здоров’я – перший крок до персоніфікованої медицині.

Натхнення: www.nanonewsnet.ru