Зміна клімату і катастрофічний дефіцит води загрожують розвитку вугільних електростанцій в країнах Азії. Без достатньої кількості води для охолодження установок ця галузь може стати вразливою в найближчій перспективі і природним чином зазнати краху. До такого висновку прийшли фахівці Університету штату Огайо, повідомляє ScienceDaily.
Така ситуація вже стала проблемою для деяких теплових електростанцій в США. У регіоні частішають екстремальні погодні умови, які призводять до скорочення постачання води. Як наслідок, в аномально спекотні дні ТЕС доводиться виводити з ладу або істотно регулювати її роботу. Але, як показує дослідження, зміна клімату та дефіцит води створять набагато значущі проблеми для Монголії, Південно-Східної Азії, Індії та Китаю, де до 2030 року планується ввести в експлуатацію понад 400 ГВт нових вугільних електростанцій. Для порівняння: найбільша вугільна електростанція в штаті Огайо має потужність для виробництва близько 2600 мегаватів електроенергії; нові станції, заплановані в країнах Азії, еквівалентні більш ніж 150 аналогічним об’єктам.
Дослідники проаналізували бази даних існуючих і планованих вугільних електростанцій, врахували гідрологічну інформацію для оцінки можливого навантаження на водопостачання в кожному конкретному регіоні, застосовуючи негативні кліматичні сценарії – підвищення глобальної температури на 1,5°, 2° і 3° вище доіндустріальних рівнів. Потім вони розглянули різні системи охолодження і потенційне використання обладнання для уловлювання CO2 після спалювання, а також воду, яка може знадобитися для їх запуску. Цифри показали, що у багатьох районах просто не буде достатньо води, щоб охолодити всі електростанції, якщо до моменту пуску станцій принципово щось не зміниться в коригуванні планів.
А охолодження має вирішальне значення для здатності станції працювати – без нього обладнання може перегрітися, викликаючи зупинку, що призведе до зупинки в подачі електроенергії в будинки і підприємства і створить потенціал для додаткового забруднення навколишнього середовища.