Фізики припустили, що збурення на орбіті зірок поблизу надмасивних чорних дір можуть бути використані для виявлення червоточини.
Червоточини — це гіпотетичний об’єкт, який пов’язує дві точки простору-часу. Вчені припускають, що «входами» в червоточини можуть бути надмасивні чорні діри. Довести їх існування експериментально не вдавалося ще нікому, але теоретичні розрахунки допускають таку можливість. Зокрема, загальна теорія відносності Ейнштейна дозволяє обчислити умови, необхідні для існування червоточини.
Одна з умов — високе гравітаційне тяжіння. Воно дотримується тільки для об’єктів з високою масою — таких, як чорні діри. Саме тому команда вчених з Університету Буффало зосередилася на найближчій до нас надмасивній чорній дірі — Стрільці А* — яка знаходиться в центрі Чумацького Шляху.
У своїй новій статті вчені пишуть, що якщо червоточина дійсно існує в Стрільці A*, то її гравітація буде впливати на прилеглі зірки на іншому кінці «тунелю». В результаті можна було б виявити наявність червоточини шляхом пошуку невеликих відхилень очікуваних орбітах зірок поблизу Стрільця A*.
Ідеальним об’єктом для таких спостережень вчені визнали зірку S2, яка обертається досить близько до Стрільця A*. Однак, за словами дослідників, сучасні методи спостереження недостатньо точні, щоб побачити відхилення в орбіті цієї зірки. Вчені стверджують, що необхідні інструменти будуть доступні людству вже протягом одного-двох десятиліть.
При цьому дослідники говорять, що навіть якщо відхилення будуть виявлені, вони не будуть достатнім доказом існування червоточини. Однак відсутність таких збурень покаже, що Стрілець A* навряд чи являє собою тунель між точками простору. Також, згідно з астрофізиками, такий метод не дозволить з’ясувати, прохідна червоточина чи ні. А це критично важливо, адже якщо червоточина непрохідна, значить використовувати її для переміщення об’єктів або якого-небудь сигналу в просторі-часу не можна.