Знімки з “Хаббла” допомогли вченим розкрити одну з таємниць сузір’я Кассіопеї – чому околиці спіральних рукавів галактики NGC 278, де зараз спостерігається бурхливий спалах зореутворення, залишаються “мертвими”.
Галактика NGC 278 була відкрита в 1786 році відомим британським астрономом Вільямом Гершелем, який спочатку вважав її великим кульовим скупченням зірок на околицях чумацького шляху. За галактичним мірками це “сімейство зірок” віддалене від нас на відносно невелику відстань – 40 мільйонів світлових років.
Завдяки тому, що ми дивимося на цю галактику “зверху”, ми можемо насолодитися видом її красивих спіральних рукавів і яскравого ядра. Синюватий колір внутрішньої частини цих рукавів видає те, що всередині NGC 278 відбуваються бурхливі процеси зореутворення.
Перші детальні знімки околиць цієї галактики, отримані “Хабблом” у 1990 роки, поставили перед вченими цікаву загадку – виявилося, що нові зірки народжуються тільки у внутрішній частині рукавів, віддалених від центру не більш ніж на 10 тисяч світлових років. Околиці з якихось причин залишалися темними, і нові світила там не виникали.
Нові фотографії NGC 278, отримані за допомогою камери WFPC2, допомогли астрономам розкрити цю таємницю Кассіопеї” – ці фотографії свідчать, що NGC 278 пережила зіткнення з невеликою галактикою, яка мала великі запаси нейтрального газу.
Це космічне ДТП “взбурило” газ у центральній частині NGC 278 і змусило його вступати у бурхливі реакції зореутворення. Пил загиблої карликової галактики було викинуто на околиці рукавів NGC 278, що зробило їх більш темними, ніж вони були до цього зіткнення. Це і породило той загадковий контраст у вигляді рукавів, який дивував вчених у попередні роки.
Що цікаво, астрономи відзначають, що подібні спалахи зореутворення рідко відбуваються в галактиках, які, як NGC 278, не мають так званої перемички – щільним довгастим скупченням зірок у центрі їх ядер. Подібна поведінка робить NGC 278 дійсно унікальним об’єктом, який і далі буде привертати увагу астрофізиків.