5 березня всесвітньо відома екологічна організація «Greenpeace» оголосила про створення незалежної держави «Республіка Гласьер» (Republica Glaciar) на кордоні між Чилі та Аргентиною. Активісти поставили прапор над однією з гір в чилійських Кордильєрах і оголосили про суверенітет над усіма чилійськими гірськими льодовиками.
На офіційному сайті нової держави вже розпочато прийом заявок на отримання громадянства країни. Для цього достатньо надіслати своє ім’я, телефон та поштову адресу, куди вишлють паспорт самопроголошеної республіки. За даними чилійської газети «La Naci?n», всього за два дні після проголошення незалежності заявки на громадянство в «Гласьер» подали вже 25 тисяч осіб, і вже є відомості про створення поки неофіційних посольств.
Чому так важливо захистити льодовики?
Чилі є країною з найбільшою площею льодовиків в Південній Америці, а це близько 23 000 км2, розподілених в тисячах льодовиків, що тягнуться від вершини Альтиплано до південного краю континенту. Льодовики служать стратегічним резервом чистої води в посушливі періоди, живлять річки протягом літа, а також регулюють клімат регіону. Оскільки в природі все взаємопов’язане, то можна говорити і про вплив на світовий клімат в цілому.
Чилійський підрозділ «Greenpeace» називає льодовики в Андах найбільшим запасом прісної води на майбутнє – як для Чилі, так і для сусідніх країн, – а також гарантією виживання всіх існуючих у регіоні екосистем. Проте активісти наголошують, що в даний час немає ніяких правил, щоб захистити їх від руйнування та занепаду, пов’язаних з гірничодобувною промисловістю. У декларації незалежності «Республіки Гласьер» сказано, що сепаратистська держава заснована активістами «Greenpeace», які таким чином протестують проти політики чилійського держави, яка сприяє скороченню площі льодовиків, і зобов’язуються захищати величезні маси льоду як джерела води і життя.
Юридичний аспект
Активісти «Greenpeace» обґрунтовують свої претензії на територію площею більше 23 тисяч м2 відсутністю чіткої межі між Чилі та Аргентиною. Це лазівка ??дозволила їм законно проголосити Республіку Гласьер на основі Конвенції Монтевідео. Цей міжнародний документ був підписаний в 1933 році на VII Панамериканській конференції та перераховує чотири ознаки держави, як суб’єкта міжнародного права: постійне населення, певна територія, власний уряд і здатність до вступу у відносини з іншими державами.
Активісти природоохоронної організації вимагають скасування ряду гірничодобувних проектів. У першу чергу, розробку кар’єру Паскуа Лама на південь від Атаками, на кордоні Аргентини та Чилі, де канадська компанія «Barrick Gold» має намір видобувати золото і срібло. Хоча прихильники проекту стверджували, що він не зашкодить льодовикам, природоохоронні організації вважають його одним з головних загроз для екології Кордильєр, що безпосередньо впливає на водопостачання всієї центральної частини Чилі.
Крім того, «Greenpeace» закликає владу звернути увагу на той факт, що в країні відсутня правова основа для захисту льодовиків, тому багато хто з них в даний час зруйновані гірничодобувними компаніями. На думку активістів, потрібно якнайшвидше розробити чіткий звід законів щодо визначення та класифікації льодовиків, переліку дозволених і заборонених дій на їх території, порядок отримання ними статусу заповідних територій та ін.
Як стверджує глава чилійського підрозділу «Greenpeace» Маттіас Асун (Matthias As?n), ряд аналогічних «мікронацій» вже визнали нову вискогірну державу. Однак у декларації незалежності Республіки Гласьер сказано, що вона може повернутися до складу Чилі, якщо влада країни вживе заходів для збереження льодовиків. Офіційний Сантьяго поки не робив офіційних заяв, проте переговори не за горами – в буквальному сенсі.
Натхнення: facepla.net