Головна / Аналітика / Світ у небезпеці

Світ у небезпеці

1 Зірка2 Зірки3 Зірки4 Зірки5 Зірок (Оцініть статтю!)
Loading...
 
 

У світових ринків і політиків сьогодні безліч приводів для тривоги: це ослаблення китайської економіки, обвал цін на нафту, ескалація напруженості на Близькому Сході і криза біженців в Європі, а також наслідки посилення монетарної політики США, пише The Wall Street Journal

810a55122d38ddb85b9aae71f7a8d01f

Політики, банкіри та бізнесмени зібралися в Давосі на Всесвітньому економічному форумі. Цього року вони мають справу не з якоюсь однією головною темою, як це було, скажімо, в 2010-му, коли основною подією була криза єврозони, або в 2014-му, під час конфлікту в Україні, а з цілим букетом проблем, багато з яких можуть підірвати і без того слабке економічне зростання.

Потрясіння, які почалися в США з економічною кризою 2008 року, а пізніше пройшлися по Європі, докотилися до Китаю і торкнулися країни і компанії, що процвітали за рахунок китайського попиту, по всьому світу, від Африки до Південної Америки. Тому 2016 почався непросто — фінансові, енергетичні та сировинні ринки лихоманить.

Марк Чандлер, який очолює стратегічне планування валютних операцій в нью-йоркській Brown Brothers Harriman, каже:

«Три кризи об’єднує один загальний аспект: це кінець глобальної кредитної експансії».
Висока і геополітична невизначеність. Конфлікт на Близькому Сході, додатково розпалюваний Саудівською Аравією та Іраном, які воюють один проти одного чужими руками, викликав хвилі біженців, які досягли Європи, та змусив Захід розглядати тероризм як актуальну загрозу.

У більшій частині Європи набирають силу руху проти політичної та економічної інтеграції. Азія теж не застрахована від потрясінь — тут і ядерні випробування Північної Кореї і територіальні суперечки в Південно-Китайському морі. І не схоже, щоб у політичних лідерів були готові рішення для цих проблем. Обережність Обами — деякі критики називають це боязкістю — створила вакуум, китайські лідери безуспішно намагаються впоратися з фінансовим хаосом, а Ангела Меркель та інші європейські лідери безпорадно спостерігають, як мільйони біженців наводнюють Європу.

Українська авантюра Путіна знаходиться в підвішеному стані, а він уже посилає війська до Сирії. Лоуренс Фрідман, почесний професор Королівського коледжу в Лондоні, що займається вивченням воєн, каже, що частково відповідальність за конфлікти Близького Сходу несуть європейські країни — навіть якщо тепер у них немає можливості виправити становище:

«Ми безумовно винні в тому, що робили в минулому, але нові, нинішні ризики — не наша вина. Захід не проводить послідовної політики, тому ми будемо мати справу в наслідками дій інших гравців ».
Також геополітичні перспективи ускладнює економічна ситуація в КНР. Китай, звичайно, постраждав від змін, пов’язаних зі світовим економічним циклом, але водночас він зазнає складні структурні перетворення економіки, де спостерігається перекіс на користь інвестицій і виробництва за рахунок внутрішнього споживання і послуг.

Китайська влада стоять перед дилемою: вони могли б продовжувати вести ту ж політику, щоб зберегти зростання, але в цьому випадку економічний і фінансовий дисбаланс (зокрема, мова про величезні борги китайських компаній і державних підприємств) продовжив би посилюватися. А на іншому шляху, як сказав головний економіст Міжнародного валютного фонду Морі Обстфельд, можливі несподіванки. І питання в кваліфікації китайського керівництва, тому що в разі помилки наслідки буде пожинати весь світ.

Вплив Китаю на світову економіку виявився сильнішим від прогнозів багатьох фахівців, у тому числі МВФ. Красномовний показник: Baltic Dry Index, один з основних індикаторів інтенсивності морських вантажоперевезень, впав до найнижчого рівня з моменту створення в 1985 році. Серед причин не тільки зниження попиту, але і надлишок суден, побудованих в період надмірного оптимізму. Про зниження попиту у світовому масштабі говорять і інші сигнали. Якби падіння цін на нафту і сировинні товари були лише наслідком надлишкової пропозиції, фондові ринки, ймовірно, дивилися б в майбутнє з оптимізмом, оскільки дешеву сировину стимулювало б зростання. Замість того вартість акцій по всьому світу падає, і це змушує припустити, що інвестори бачать проблему в зниженні попиту.

Читайте також: 

Іншим тригером економічних потрясінь виступає посилення долара. Іноземні позичальники, серед яких не тільки уряду, а й банки та приватні компанії країн з економікою, що розвивається, мають доларові борги, що в поточних обставинах ставить їх у вкрай скрутне становище і загрожує дефолтом.

Наприклад, Росія, перебуваючи під санкціями, стикається відразу з декількома проблемами. З 1999 року, коли Путін прийшов до влади, Москві так і не вдалося домогтися достатнього успіху в зниженні залежності від сировинних доходів. Тепер, коли нафта торгується близько $ 30 за барель, Росія переживає вже другий рік економічного спаду, а компанії та банки змагаються за мізерні доларові доходи, оскільки потребують валюти для повернення боргів. До цих пір, завдяки контролю над ЗМІ, популярність Путіна мало страждала від його економічних невдач. Поки неясно, як він буде реагувати на нові труднощі: посилить напруження націоналізму і буде все активніше розігрувати військову карту або спробує вбудувати Росію в глобальну економіку. Деякі стратеги, включаючи Лоуренса, вважають, що Москва вже на межі військової присутності в Україні і в Сирії, і підтримувати цей рівень буде важко.

У виробників сировини Латинської Америки також проблеми. Бразилія, найбільша економіка в регіоні, другий рік перебуває у стані глибокого економічного спаду і політичного хаосу у зв’язку із звинуваченнями в корупції на державній нафтовій компанії Petrobras. Два великих кредитно-рейтингових агентства знизили рейтинг бразильського боргу до сміттєвого.

На Близькому Сході найбільший у світі виробник нафти, Саудівська Аравія, реагує на падіння цін на нафту скороченням бюджету. Навіть Іран, з якого нарешті знімають санкції, накладені у зв’язку з розвитком ядерної програми, через низькі цін отримає відносно невелику вигоду. Незважаючи на економічні труднощі, будь-яке рішення сирійського конфлікту неможливо без участі цих двох країн. Останнім часом відносини між ними погіршилися, і перспектива припинення війни, яка здавалося близькою наприкінці минулого року, відсувається в невизначене майбутнє. Таким чином, є підстави вважати, що гуманітарна катастрофа, яка зачіпає сусідні Туреччину, Ліван і Йорданію, а також штовхає до Європи десятки тисяч біженців на тиждень, продовжиться.

Європейські уряди виглядають безпорадними перед цими хвилями мігрантів. Схоже, політичне чуття Ангели Меркель їй відмовило, і вона, піддавшись людинолюбству, навстіж відчинила двері перед біженцями, а тепер намагається її закрити. Відсутність кордонів всередині Шенгенської зони, одне з найважливіших досягнень європейської інтеграції, тепер під загрозою, оскільки деякі уряди прагнуть відгородитися від мігрантів, а інші побоюються тероризму після атаки на Париж 13 листопада.

Не варто недооцінювати дієздатність європейських урядів перед обличчям кризи, але, можливо, золотий вік європейської інтеграції вже позаду. Серйозні наслідки для майбутнього ЄС може мати і референдум у Великобританії, призначений на цей рік, — громадяни будуть вирішувати, чи варто країні залишатися в єдиній Європі. На тлі повільного відновлення економіки і напруженості навколо мігрантів в континентальній Європі підняли голову політики альтернативних напрямків, як ліві, так і праві. Втім, це стосується не тільки континенту: в Англії невдоволення частини виборців політичним істеблішментом допомогло лівому Джеремі Корбіна стати лідером Лейбористської партії; на іншій стороні Атлантичного океану і політичного спектру шумить президентська кампанія мільярдера Дональда Трампа.

Не всі перелічені явища буду мати довгострокові наслідки. Але, навіть якщо деякі джерела непередбачуваності підуть, в цьому році ми зіткнемося з найсильнішою за останні десятиліття економічною та геополітичною нестабільністю.

Натхнення: insider.pro

 
Loading...
comments powered by HyperComments