Понад 70% риби, що мешкає в Північній Атлантиці, містить частки відходів пластику в травному тракті. Такі результати дослідження, проведеного групою іхтіологів з університету Голуея (NUIG).
Це найвагоміші на сьогоднішній день показники по пластиковому забрудненню світового океану, уточнили ірландські вчені. Їх дослідження проводилися в північно-західній частині Атлантичного океану на значному видаленні від берегів і на глибині близько 600 метрів. Для аналізу були взяті тушки 233 мертвих риб різних видів, в основному глибоководних – променепері анчоуси, плосконоси та інші. У 73% примірників морської фауни були виявлені частинки мікропластику в травному тракті. Наприклад, в шлунку у невеликого анчоуса довжиною близько 4,5 см знаходилися 13 фрагментів пластику.
“Глибоководні риби вночі піднімаються за планктоном – саме в цей момент вони і заковтують пластмасу, який акумулюється на поверхні води”, – пояснила керівник дослідницької групи NUIG Аліна Вишорек. За її словами, пластик серйозно загрожує морським мешканцям, провокуючи запальні процеси в шлунку і кишечнику. Ще один привід для серйозного занепокоєння пов’язаний з тим, що деякі токсини, які містяться в пластмасі, вбираються в організм риби, а отже, несуть загрозу всьому харчовому ланцюжку, включаючи промислові види.
Вперше термін “мікропластик” був використаний у 2004 році британським біологом Річардом Томпсоном для визначення часток діаметром не більше 5 мм Гранули такого розміру не відсіваються очисними спорудами. Опиняючись у воді, пластмаса швидко вбирає токсичні речовини і стає небезпечною для живих істот. Найбільш широке застосування мікропластик знаходить в косметиці, зокрема, у виготовленні скрабів. Але навіть звичайний поліетиленовий пакет або пляшка в морській воді з часом здатні розкластися до розміру мікропластика.