Відвідувачі музеїв, які роблять знімки, практично не пам’ятають побачене, такі висновки зробили американські вчені. Результати новітнього дослідження були опубліковані в журналі Psychological Science.
“У своїй більшості люди фотографують все і завжди”, – відзначає провідний автор роботи Лінда Хенкель (Linda Henkel) з Університету Ферфілд в Коннектикуті. “При цьому вони часто не беруть до уваги те, що неможливо оцінити по достоїнству, дивлячись крізь об’єктив. Наприклад, приділяючи більше уваги процесу зйомки, люди перестають зосереджуватися на експонаті, представленому в музеї “.
У ході дослідження фахівці вивчали поведінку людей в Беллармінському музеї мистецтв. В експерименті взяли участь 28 студентів. Вчені попросили молодих людей сфотографувати частину експонатів на камеру, а частину – запам’ятати візуально. Крім того студенти повинні були записати назви об’єктів, які вони бачили.
Через день вчені вирішили перевірити, наскільки добре добровольці запам’ятали відведені ними експонати в музеї, їх також запитували про конкретні деталі.
Як виявилося, зняті об’єкти практично не запам’яталися учасникам експерименту, в той час як інші експонати добре закарбувалися в пам’яті.
Не можна не відзначити, що такий ефект спостерігається не у всіх випадках життя, коли ми використовуємо фотокамеру. Вчені вважають, що ми дозволяємо забувати саме ті картини, які для нас не представляють певної цінності.
Для того щоб наші спогади чітко передавали побачене, потрібно отримати глибоке, точне, яскраве враження про те, що необхідно запам’ятати. Як фотоапарат не зробить знімків при тумані, так свідомість людини не збереже туманних вражень. Оскільки враження прямо пов’язане з уявою, то будь-які прийоми, що дозволяють розвинути уяву і образне мислення, а також керувати ними, можуть виявитися корисними і для запам’ятовування.
Виявляється, щоб добре запам’ятати побачене, необхідно не тільки знімати, а й переглядати зроблені фото.