Вода, їжа і сон необхідні будь-якій живій істоті на Землі. Причому відсутність їжі менше впливає на стан організму, ніж періодичний недосип. Людина теж повинен повноцінно відпочивати, так як перенапруження може спровокувати фізіологічні та психічні проблеми.
Перевтома – поширена причина підвищеної дратівливості, спаду працездатності та невмотивованої агресії. Тому сон – необхідний елемент життєдіяльності.
З появою різних дослідницьких приладів і методів ( магнітно-резонансна томографія, електроенцефалографія) з’явилася можливість ретельно досліджувати процес сну і отримати більш чітке уявлення про всі його етапи. Багато в чому це розкрило таємницю сновидінь, але і додало запитань.
В середині ХХ століття вчені з’ясували, що наш мозок знижує свою активність під час сну всього на 10-15%. Теорія про те, що такий відпочинок потрібен для відновлення м’язів і суглобів, натруджених за час неспання, теж не отримала підтвердження (вони чудово «відпочивають» перебуваючи в стані спокою). Так навіщо ж тоді нам потрібна така функція?
Кожна людина проводить в ліжку майже третину свого життя. І це непорушна необхідність. Доказом того, що сон дуже важливий, є експерименти, проведені в 60-х роках минулого століття на студентах-добровольцях. Досліди показали, що люди, які не сплять більше п’яти днів, починають відчувати сильний дискомфорт: різко погіршується пам’ять, з’являються зорові і слухові галюцинації, знижується вага (навіть при посиленому годуванні), порушується координація рухів. Випробування було зупинено на восьмий день, щоб уникнути важких наслідків для піддослідних.
Виходить, що навіть невелике зниження інтенсивності функціонування мозку дає необхідний відпочинок всьому тілу. Під час сну відбувається нормалізація життєво важливих процесів в організмі. Відновлюються нервова, імунна системи, гормональний баланс, артеріальний тиск, циркуляція крові.
Існує популярна теорія, що наш головний орган під час такого відпочинку відсіває непотрібну і систематизує корисну інформацію.
Саме ця творча робота і викликає сновидіння. Розум вивчає отримані за день дані, і «перегортання» картотеки призводить до появи візуальних образів. Нерідко людина знаходить відповідь на важливе питання під час відпочинку. Багато геніальних людей стверджують, що їх винаходи пов’язані зі сновидіннями. Наприклад, Вольтеру приснилася поема «Генріада», Кекуле – формула бензолу.
Цікаві, але маловідомі факти про сни
1. Зовнішні фактори впливають на сновидіння. Часто неголосна музика, запахи або незручна поза провокують зміну сновидіння. Ми можемо відчувати голод чи спрагу, і мозок реагує на ці бажання.
2. Сліпі люди бачать сни. Причому картинки, створені їх розумом, не менш яскраві. Навіть людина, яка ніколи не бачила світ, малює образи на основі інших органів почуттів. Нюх, дотик і слух замінюють мозку зір.
3. Сни – хороший засіб для запобігання психічних розладів. Здоровий повноцінний сон не допоможе відновитися нервовій системі, якщо в ньому немає сновидінь. Було проведено цікаве дослідження, в ході якого випробовуваних будили у фазі швидкого сну, але давали спати по 7-8 годин. Зафіксовано, що добровольці ставали дратівливими, агресивними вже на третю добу такого експерименту.
4. Колишні курці бачать сни про своєї залежності. Більше третини людей, що кидають курити, бачать сновидіння про тютюн. У більшості випадків при цьому вони відчувають докори сумління і сильний дискомфорт.
Читайте також:
5. Ми бачимо лише те, що знаємо. Будь-яка людина може сказати, що уві сні її переслідував незнайомець або вона фліртувала з прекрасною, але невідомою дівчиною. Це не так. Вчені довели, що всі образи, які використовує мозок, їй знайомі. Наш головний орган запам’ятовує все, що бачив за час неспання, і використовує отриману інформацію при створенні сновидіння.
6. Сновидіння рідко зберігаються в пам’яті після пробудження. Протягом перших десяти хвилин по закінченні сну ми забуваємо понад 90% побачених образів. Багато великих людей стверджують, що бачать уві сні свої твори або відкриття, але не завжди встигають їх зафіксувати на папері.
7. Під час сну наше тіло частково паралізовано. Це відбувається тому, що нейрони посилають сигнал спинного мозку, який різко знижує м’язову активність. Швидше за все, це потрібно для захисту організму від неконтрольованих рухів.
Функціонування головного органу під час нічного відпочинку ще повністю не вивчено. З’являється велика кількість цікавих теорій, заснованих на практичних спостереженнях і апаратних дослідженнях. Але довести або спростувати їх дуже складно через небезпеку досліджень на мозку. Хочеться вірити, що розвиток науки і поява високотехнологічних приладів прискорять процес і принесуть цікаві відкриття в цій області.