У мозку китів-самогубців виявили ртуть

У мозку китів, що викинулися на берег в шотландському Файф вчені виявили високу концентрацію токсичних хімічних речовин.

Група китів викинулися на пляж між Анструтер і Піттенвімом 2 вересня 2012 року. З 31 ссавця тільки 10 вдалося повернути назад у море, інші ж загинули. Серед них було 16 самок і 5 самців. Тести були проведені фахівцями з Університету Абердіна і Шотландського товариства вивчення морських тварин. Вчені виявили ртуть у таких високих дозах, що вони здатні викликати серйозні пошкодження нервової системи у людей, а також токсичну речовину кадій, здатну проникати через кров до головного мозку. На думку дослідників, ртуть і кадій не могли привести до дезорієнтації тварин і змусити викинутися їх на берег, але могли спровокувати в них високий рівень стресу.

Читайте також: 

• Скорочення арктичного льоду впливає систему циркуляції води в Атлантичному океані
• У 2025 Китай вирветься у світові лідери з виробництва зеленого водню
• Проблеми через зміни клімату загрожують центральній Україні, – Мінагрополітики

В опублікованій вченими статті в журналі «Наука навколишнього середовища» (Science of the Total Environment) говориться про явно існуючий зв’язок між високим рівнем токсинів і віком ссавців: передбачається, що збільшення концентрації шкідливих речовин збільшує тривалість їх життя. Йдеться про те, що даний вид морських тварин менш схильний до згубної дії ртуті, ніж люди, але не можна повністю виключати можливість того, що її наявність в організмі могло вплинути на дезорієнтацію тварин і збити їх з курсу.

Спеціаліст аналітичної хімії доктор Єва Крупп з Університету Абендіна, проаналізувавши зразки, взяті з тіла китів, зі своїми студентами, каже:

Крім цього, аналіз зразків показав, що вміст ртуті в організмах китів зростає в залежності від їх віку, який варіювався від року до 36 років. У ссавців старше 9 років було виявлено високу концентрацію ртуті в головному мозку, і в трьох з них рівень речовини досяг межі, коли у людей розвиваються сильні пошкодження нервової системи.

Доктор Крупп додає: