Більш щільні хмари над морем, перефарбування Землі в інший колір, насичення верхніх шарів атмосфери частинками. Геоінженерія як засіб зміни клімат раптово опинилася на коні, це важливий елемент боротьби зі зміною клімату.
«Кілька років тому я й подумати не міг, що можливий такий варіант розвитку подій», — каже Андерс Ханссон (Anders Hansson), дослідник Лінчепингського університету.
Все більше відчайдушна ситуація з кліматом і змушує вчених і політиків активніше шукати нові додаткові вирішення проблеми зростання температури. Науково-дослідні лабораторії по всьому світу займаються тим, що виглядає як наукова фантастика, намагаючись масштабно вплинути на нашу погодну систему. Ці проекти розвиваються дуже швидко, у всякому разі в тому, що стосується політичних дебатів.
«У 2010 році я й подумати не міг, що позиція зміниться так швидко. Раніше геоінженерія ледь згадувалася, а зараз вона стала частиною майже всіх кліматичних сценаріїв, на які спирається Паризький договір. Інакше рівняння просто не сходиться», — каже Андерс Ханссон.
Коли говорять про геоінженерію, зазвичай згадують дві різні групи технологій: видалення вуглекислого газу з атмосфери і зменшення сили сонячного світла. Один з методів першої групи вибився в лідери потенційно популярних технологій майбутнього.
Це біоенергетика зі зв’язуванням і зберіганням вуглецю — метод видобутку енергії, який зводиться до спалювання великих обсягів біомаси, наприклад, на електростанціях і в целюлозно-паперовій промисловості, з подальшим стисненням та похованням виділеного вуглекислого газу, а також посадкою нового лісу. Таким чином кількість вуглекислого газу повинно зменшитися — принаймні, на папері.
«Проблема — в тому, що це вимагає вирощування біомаси у величезних кількостях. Ми говоримо про обсяги від двох до десяти мільярдів тонн. І тоді виникає конфлікт з іншими екологічними завданнями, такими як підтримання біорізноманіття, виробництво продуктів харчування і водопостачання», — пояснює Андерс Ханссон.
Крім того, він розповідає, що поки не існує практично ніяких комерційних установок для зв’язування та зберігання вуглецю.
«Це поки зовсім не випробуване. Взагалі досвід такого зберігання дуже невеликий, і демонстраційних споруд теж немає».
Мало грантів на дослідження
Недостатність інвестицій Андерс Ханссон пояснює браком державних дослідницьких грантів.
«Поки що немає ніяких фінансових стимулів домагатися негативною емісії», — говорить він.
Інший тип технологій — обмеження сонячного випромінювання — теж перебуває в зародковому стані. Одна з найбільш незвичайних ідей, яку в дуже невеликих масштабах будуть випробувати в наступному році, — це симуляція вивержень вулканів.
Саме у вулканів є здатність знижувати температуру землі на певну кількість градусів в залежності від того, наскільки сильне виверження. Частинки, які потрапляють в атмосферу під час вивержень, затуляють сонячне світло, і найбільші вулкани можуть змінити клімат всієї Землі на багато років.
Технічно вже сьогодні можливо штучним шляхом викинути відповідні частки в повітря, проблема лише в тому, що вони рідко залишаються нагорі досить довго, і може виникнути побічний ефект — підкислення моря.
«Коли в 90-х роках сталося виверження на Філіппінах, температура землі знизилася на півградуса. Проблема в тому, що ніхто не може оцінити, який саме ефект це дасть в різних частинах мора. Наприклад, може порушитися система мусонних дощів», — каже Андерс Ханссон.
Планується експеримент
Експеримент з частинками планують провести у наступному році в Арізоні під керівництвом професора Гарварду Девіда Кіта (David Keith).
Інші згадувані менш видовищні методи: наприклад, дзеркала в космосі, які буду відбивати сонячне світло.
«Є область між Сонцем і Землею, де сила тяжіння дорівнює нулю, якщо туди помістити дзеркала, вони там і залишаться. Але навіть 0,5%-е зниження інтенсивності сонячного випромінювання драматично вплинуло б на все живе на Землі», — каже Андерс Ханссон.
«Ще одна альтернатива — помістити мікроскопічні дзеркала на орбіту навколо Землі, але тоді виникає ризик, що вони будуть шкодити супутникам».
Хоча дослідження в цій області поки ще дуже незначні, нестачі в ідеях немає. Навірогідніша модель передбачає зміну кольору Землі — простіше кажучи, потрібно пофарбувати всі дахи в білий колір. Тоді вони будуть відбивати частину сонячного світла назад. Ще одна модель розглядає можливість згустити хмари за допомогою водяної пари і таким чином знизити кількість проникаючого світла.
Неясний ефект
«Зворотна сторона медалі: людина знову змінює систему. І наскільки великий буде ефект? Ніхто не знає. Потім потрібно прийти до політичної угоди щодо того, як саме вчинити, так як це вплине на клімат всієї Землі».
Одне безсумнівно: поки що ми не чули останнього слова по темі геоінженерії. Дебати тільки почалися, і ми можемо бути впевнені, що в найближчі роки виникнуть більш або менш запеклі політичні дискусії. Воля є — і лише питання часу, коли під неї підтягнуться технології і знання.
Методи вирішення кліматичної кризи
1. Спалювання біомаси та захоронення вуглекислого газу.
2. Дзеркала в космосі або мікроскопічні дзеркала в стратосфері.
3. Збільшення щільності хмар, щоб відбивати сонячне світло назад.
4. Симуляція вулканічних вивержень за допомогою викиду діоксиду сірки в стратосферу.
5. Добриво океану з метою збільшення в ньому кількості рослинного планктону, який буде споживати вуглекислий газ.
6. Зниження кількості парникових газів в атмосфері шляхом їх захоплення. В Канаді проводяться випробування гігантського пилососа, який повинен поглинати вуглекислий газ прямо з повітря.