Нове дослідження показує, що більш ніж для половини людей генетика визначає їх любов до собак.
Команда вчених з Уппсальського університету і їхніх британських колег досліджувала генетичну схильність володіння собаками, використовуючи інформацію від 35 035 пар близнюків. Дослідники виявили мутацію, яка пов’язана з любов’ю до собак. Люди з такою мутацією частіше інших заводять цих тварин в якості вихованців.
Собаки живуть із людьми вже принаймні 15 тисяч років. За цей час вони повністю одомашнилися і не дивно, що у людей з’явилися мутації, які сприяють власникам цих тварин.
Група вчених провела аналіз 35 тисяч пар близнюків. Серед них були і однояйцеві, і різнояйцеві близнюки. Кардинальна відмінність між цими двома групами полягає в тому, що перші повністю генетично ідентичні між собою, а другі мають різний набір генів. Завдяки цьому на близнюках дуже зручно досліджувати відповідність мутації і ознаки, який вона обумовлює.
Дослідники порівняли дві групи близнюків і виявили, що у однояйцевих коефіцієнт збігу мутації і ознаки набагато більше, ніж у різнояйцевих, що підтверджує гіпотезу про те, що генетика відіграє важливу роль у прихильності до собак нарівні з впливом навколишнього середовища.
Ці дослідження поки тільки підтвердило зв’язок між змінами в генетичній структурі і схильності до володіння собаками, однак точні мутації в генах залишаються нез’ясованими. Наступний крок, за словами вчених, — зрозуміти, яка частина якогось гена відповідає за цю ознаку. Поки що дослідники можуть лише сказати, що навколишнє середовище і генетика грають приблизно рівну роль в схильності до заведенню домашніх вихованців.