Вчені з’ясували, на який період припадає «пік нещасть» людини і що саме зумовлює його.
Кадр з фільму “Неймовірне життя Уолтера Мітті”
Хтось упевнений, що життя після 40 років тільки починається: любов усього життя знайдена, діти майже самостійні, навчальний процес давно завершено, а кар’єра досягла стабільності. Здавалося б, можна жити і насолоджуватися. Однак, на цей же період припадає так звана криза середнього віку (яка може початися і в 30, може — у 50 років, а може — взагалі ніколи), а в деяких країнах цифру 40 святкувати не прийнято — в силу різних забобонів і релігійних посилань.
Незважаючи на все це, досі не було відомо, який же конкретно вік людини можна назвати «нещасливим». Дослідження, проведене професором Девідом Бланчфлауером з Дартмутського коледжу, стверджує, що «страждання середнього віку» досягають свого піку в 47,2 року. У роботі, опублікованій на сайті Національного бюро економічних досліджень США, були проаналізовані дані по 132 країн, з яких 95 були розвиваються, а інші займали провідне становище у світовій економіці. Відомості були отримані в результаті щорічних опитувань населення (вік респондентів — до 70 років).
Як з’ясувалося, у кожної країни існує U-подібна «крива щастя»: хоча показники складали, в середньому найнижча точка благополуччя і задоволеності життям припадала на 47,2 року для розвинених країн, тоді як ті, що розвивається досягали «вершини страждань» у 48,2 року.
За словами Бланчфлауера, серед досліджених параметрів «нещастя» були: відчай, тривога, самотність, смуток, стрес, депресія і нерви, фобії і паніка, пригніченість, неспокійний сон, невпевненість у собі, нездатність подолати труднощі, напруження, відчуття невезіння, обділеності, а також самоприниження. Як припустив автор роботи, «криву щастя» визначає той факт, що в певний момент людина упокорюється зі своїми сильними і слабкими сторонами «і в середньому віці пригнічує свої нездійсненні прагнення».
«Крива щастя», пік незадоволеності життям припадає на 47-48 років
Дослідження показало, що на добробут конкретної людини впливають суспільство, рівень освіти, сімейний стан і наявність роботи. Поряд з цими факторами Бланчфлауер проаналізував і ставлення людини до ситуації в його країні проживання, а також до майбутнього світу в цілому. Як стверджує фахівець, в страшній «кризі середнього віку» (від 40 до 59 років) частково винні зростання глобалізації та фінансові кризи.
Крім цього, Бланчфлауер розповів про зв’язок між «кривою щастя» і шлюбом (на прикладі громадян США). “”Вік страждань” може бути пов’язаний з розривом соціальних відносин, які наступають з середнім віком, чи з розводами. <…> Одруження приносить більше щастя, ніж самотність, і особливо більше, ніж розлука», — констатував він.
Натхнення: naked-science.ru