Дослідники з Університету Рутгерса показали новий спосіб утворення дюн на різних небесних тілах. Виявилося, що дюни можуть з’являтися навіть без вітру, під дією вулканізму.
Нова робота була заснована на вивченні фізичних процесів, які переміщують дрібні частинки по планеті. Також автори проаналізували зображення місії від космічного апарату НАСА Galileo. Дослідники вважають, що їх робота розширить наукове розуміння геологічних особливостей таких планетоподібних об’єктів.
Вчені давно задавалися питанням, чому найближчий до Юпітера супутник — Іо – має звивисті хребти і красиві дюни. Сьогодні вчені називають дюнами пагорби або гряди піску, які утворилися через вітер. Раніше дослідники, які описували поверхню Іо, заявили, що на ньому є утворення, схожі на дюни. Але вони зробили висновок, що ці гребені не можуть бути дюнами, оскільки сила вітру на Іо дуже слабка через низьку щільність атмосфери.
Місія Galileo, яка тривала з 1989 по 2003 рік, зафіксувала дуже багато даних, які дослідники вивчають дотепер. Один з важливих висновків роботи місії – на Іо є високий ступінь вулканічної активності і вулкани час від часу утворюються на поверхні супутника.
Поверхня Іо – це суміш чорних застиглих потоків лави і піску. Вчені створили математичні рівняння для моделювання сил, що діють на частинки з поверхні супутника. Як з’ясувалося, при виході розплавленої лави ближче до поверхні вона може вступати в контакт із замерзлим діоксидом сірки і моментально його випаровувати. Тиску виникають при цьому газів досить, щоб швидко переміщати невеликі тверді частинки і поступово складати їх в дюни.
Ці висновки підтверджують і дані з зонда Galileo: дистанції між гребенями дюн на Іо, а також їх висоти збіглися з прогнозами моделі.