Вважається, що працьовитість і старанність можуть компенсувати недолік природного таланту. Однак в нас ще в дитинстві закладається переконання, ніби талановиті люди апріорі стоять «вище» працьовитих, але безталанних.
У деяких культурах, наприклад китайській, працьовитість ставиться вище природного таланту: “найважливіша річ в житті — старанність”, “кращі люди — ті, хто трудиться в поті чола”, “наполеглива праця народжує майстра” — всі ці прислів’я підкреслюють важливість працьовитості, яке “приносить багатство”. Однак “народна мудрість” і людська думка часто розходяться. Як з’ясували дослідники з Гонконзького університету науки і технологій (КНР), різниця у ставленні до «талановитих» і «працьовитих» закладається ще в дитинстві.
Згідно з результатами дослідження, опублікованого в журналі Child Development, діти у віці від 4,5 до семи років (було опитано 317 малюків, половина з них — дівчатка) виявляють більшу дружелюбність і прагнуть спілкуватися саме з талановитими дітьми, а не з тими, хто обділений природним даром, але намагається заповнити його старанною роботою.
З віком ці погляди пом’якшуються, проте не до кінця: опитування 371 дорослого у віці від 18 до 45 років показав, що діти, виросли вже не проводять настільки чіткої межі між «талановитими» і «працьовитими», хоча все ще віддають перевагу першим, коли мова заходить про компетентність в якихось питаннях.
- Дослідження розкрило мікробіоту малюнків Леонардо да Вінчі
- Вчені вимкнули «безсмертя» раковим клітинам
- Згідно з прогнозами вчених, пандемія може закінчитися на початку літа
Мабуть, така упередженість поширюється не тільки на саму людину, але і на її заняття: в одному з попередніх досліджень учасникам пропонували прослухати один і той же музичний твір, після чого просили оцінити його, називаючи виконавця або талановитим від природи, або тим, хто досяг завдяки наполегливій праці. Як показали результати, люди вище оцінювали музику “талановитого”, ніж “працьовитого”.
Результати дослідження підкреслюють важливість виховної роботи з дітьми: батьки і педагоги повинні навчити дітей правильно оцінювати свої можливості і розуміти, що як природний дар, так і наполеглива праця можуть допомогти в досягненні поставленої мети. Програш в “генетичну лотерею”, іншими словами — відсутність вродженого таланту, ще не повинна ставити хрест на прагненні дитини до певного роду діяльності. Тому завдання дорослих – виховати в собі і допомогти виховати в дітях повагу як до таланту, так і до працьовитості.