Глобальне потепління суттєво ускладнює ведення сільського господарства в тропічних регіонах, особливо на острівних державах Карибського та Тихоокеанського регіонів, де продовольчі системи вже постраждали від хвиль спеки, посух і аномальних дощів, і цей вплив може значно посилитися в найближчі десятиліття.
Одним із небагатьох винятків серед сільськогосподарських культур є хлібне дерево, яке добре переносить зміни клімату й навіть збагачує деградовані ґрунти. Ця культура, відома своєю стійкістю до екстремальних погодних умов, поступово набуває популярності на островах Тихого океану та Карибського басейну. Хлібне дерево може рости у широкому діапазоні умов, його коренева система забезпечує стійкість до посух і ураганів, а також сприяє фіксації вуглецю, що робить його важливим інструментом у боротьбі зі зміною клімату.
Окрім своєї екологічної користі, хлібне дерево є надзвичайно продуктивним з точки зору харчової цінності. Доросле дерево може забезпечити достатню кількість плодів, щоб прогодувати родину протягом року. Плоди хлібного дерева багаті на мікроелементи, вітаміни та білки, особливо певні сорти, що вирощуються в Самоа, які навіть перевершують соєві боби за вмістом білка.
Незважаючи на свою високу поживну цінність, хлібне дерево тривалий час не користувалося популярністю через його короткий термін зберігання та специфічний смак. Плоди порівнюють із картопляним пюре або клейкою масою, але з огляду на зміни клімату й економічну доцільність, ця культура знову набуває значення. Нині з хлібного дерева виготовляють різноманітні продукти, такі як чипси, крекери, а також використовують у кулінарії в супах, рагу й навіть для виготовлення горілки на Віргінських островах.
Одним із провідних центрів дослідження хлібного дерева є Breadfruit Institute на гавайському острові Кауаї. Його фахівці наголошують на тому, що хлібне дерево може стати важливим компонентом продовольчої безпеки в тропіках. Організація Trees That Feed Foundation активно розвиває вирощування хлібного дерева, щоб створити робочі місця та забезпечити їжею місцеві громади. За оцінками цієї організації, одне доросле дерево поглинає близько 1,3 тонни вуглецю, що сприяє зменшенню викидів парникових газів.
Історично хлібне дерево було завезене до Карибського басейну британцями для годування рабів через його швидке вирощування та поживність. Однак через асоціації з рабством, воно втратило свою популярність серед місцевих жителів, і плоди часто залишалися незібраними. Сьогодні ж, завдяки зусиллям міжнародних організацій, як Trees That Feed Foundation, хлібне дерево переживає своє відродження, особливо на Гаїті, де воно стає важливим джерелом доходу для місцевих фермерів.
Зокрема, завдяки зусиллям Мері Маклафлін, керівниці Trees That Feed Foundation, було розпочато програму встановлення млинів для переробки плодів хлібного дерева на борошно. Це дозволяє місцевим громадам не лише використовувати хлібне дерево для власного харчування, але й створювати комерційні продукти, які можна експортувати, тим самим сприяючи економічному розвитку регіону.
Хлібне дерево також може стати альтернативою дорогому імпорту пшениці для країн Карибського басейну, таких як Гаїті, що імпортують понад 80% своїх продуктів харчування. Фабріс Леклерк, радник ООН, зазначає, що використання хлібного дерева для виробництва борошна може не лише підвищити продовольчу безпеку в регіоні, а й знайти прибутковий ринок у США, де існує попит на безглютенові продукти.
У підсумку, хлібне дерево демонструє значний потенціал для забезпечення продовольчої безпеки в умовах зміни клімату, особливо в тропічних регіонах. Його екологічні та економічні переваги можуть зробити його ключовим елементом у майбутніх стратегіях адаптації до потепління, особливо для країн, що найбільше страждають від кліматичних змін.