Уявіть собі вулкан, над яким дим і попіл раптом перестають рости вгору, ніби вперлися в невидиму стелю, і замість цього розтікаються вбік рівними колами, створюючи в небі гігантську «мішень». Саме таку дивну картину зафіксував супутник над островом Ла-Пальма під час потужного виверження, про яке розповідає видання Live Science.
Що відомо коротко
- Над вулканом на острові Ла-Пальма в Іспанських Канарських островах утворилися концентричні кільця хмар, схожі на «мішень».
- Їх зафіксував супутник NASA Aqua 1 жовтня 2021 року під час тривалого виверження.
- Кільця виникли через те, що шлейф пари, диму й попелу уперся в шар теплого повітря і не зміг піднятися вище.
- Такі структури називають гравітаційними хвилями в атмосфері, хоча вони не пов’язані з гравітаційними хвилями простору-часу.
- Саме виверження тривало 85 днів, знищило близько 3 000 будівель і створило нову ділянку суші в океані.
Як вулкан перетворив небо на гігантську «мішень»
Під час виверження з новоствореного жерла Тахогаїте виривався потужний шлейф пари, диму й попелу. Зазвичай такий шлейф піднімається все вище, поки не досягає стратосфери — холодного шару атмосфери на висоті приблизно від 10 до 50 кілометрів.
Але цього разу атмосфера повелася інакше. Утворилася температурна інверсія — шар теплого повітря високо над землею, який працює як кришка на каструлі. Гарячий шлейф від вулкана піднявся вгору, «вдарився» в цю теплу кришку і не зміг прорватися далі.
Якщо уявити вулкан як киплячий чайник, то інверсія — це щільно закрита кришка. Пара не вилітає вгору, а розтікається вбік. Так само й тут: шлейф розповзався горизонтально, утворюючи рівні кільця навколо жерла.
Звідки беруться хмарні «гравітаційні хвилі»
Концентричні кільця над Ла-Пальмою — це не просто красивий візерунок, а прояв так званих гравітаційних хвиль в атмосфері. Назва може збивати з пантелику: вони не мають стосунку до гравітаційних хвиль, які спотворюють простір-час і які фіксують детектори на кшталт LIGO.
Атмосферні гравітаційні хвилі — це радше «хвилі в повітрі». Коли щось потужно штовхає повітря вгору — наприклад, вулканічний вибух, — воно починає коливатися, як вода в озері після кинутої каменюки. Ці коливання поширюються назовні у вигляді хвиль.
У випадку Ла-Пальми джерелом поштовхів став сам вулкан. Його активність не була рівномірною: інтенсивність викидів то зростала, то спадала. Кожен такий «пульс» створював нову хвилю в шлейфі, і в результаті в небі з’явилися кільця, що розходяться, як кола на воді.
Ці пульсації добре видно на таймлапс-відео, яке записав Атмосферний дослідницький центр Ісанья на острові Тенеріфе: шлейф ніби дихає, а небо відповідає йому хвилями.
Виверження, що створило «річку вогню»
Незвичайні хмари — лише одна сторона цієї події. Виверження на Ла-Пальмі стало першим за 50 років і виявилося надзвичайно руйнівним. 19 вересня 2021 року на західному схилі вулканічного хребта Кумбре-В’єха відкрилася тріщина, з якої вирвалися вогняні фонтани лави.
Так утворився новий отвір — Тахогаїте — висотою близько 200 метрів. Протягом 85 днів він повільно викидав лаву, що досягала температур до 1 100 °C. Загалом із надр вийшло приблизно 200 мільйонів кубічних метрів розпеченої породи.
Лава проповзла близько 6,4 кілометра, знищивши приблизно 3 000 будівель у містечку Тодоке. Далі вона обвалилася в Атлантичний океан вогняним водоспадом, який із космосу виглядав як яскрава «річка вогню».
Інфрачервоні знімки супутника «Коперник» Європейського космічного агентства показали, як потік лави випромінює тепло, утворюючи нову ділянку суші. Там, де розпечена порода зустрілася з водою, з’явилося близько 430 000 квадратних метрів нової землі.
Небезпечні гази й людський вимір катастрофи
Зіткнення лави з океаном мало й темний бік. Реакція між розпеченою породою та морською водою вивільнила великі обсяги вулканічних газів, зокрема діоксиду сірки та ціаніду водню. Ці токсичні випари становили серйозну загрозу для людей і тварин.
За повідомленнями, щонайменше одна людина, 72-річний чоловік, який надто рано повернувся до свого дому, ймовірно, загинув від отруєння цими газами. Тисячі диких і сільськогосподарських тварин також могли загинути через отруйні викиди.
Загальні збитки оцінили більш ніж у 700 мільйонів євро. Вулканологиня Марі Едмондс (Marie Edmonds) з Кембриджського університету, відвідавши Ла-Пальму у 2025 році, описала руйнування як «справді жахливі» і наголосила, наскільки близько жерло опинилося до житлових районів.
Цікаві факти
- 🌋 Виверження на Ла-Пальмі стало першим на цьому острові за пів століття, але одразу ж увійшло до числа найдокументованіших завдяки супутникам і наземним спостереженням.
- 🎯 Хмарні кільця над вулканом виглядали настільки рівними й симетричними, що з орбіти нагадували штучно намальовану «мішень» у небі.
- 🌊 Лава, що впала в океан, не лише зруйнувала узбережжя, а й створила нову землю — своєрідний природний «наміт» для майбутніх геологів.
FAQ
Ці хмарні кільця — рідкісне явище чи таке може траплятися часто?
Такі структури виникають не щодня, бо потребують збігу кількох умов: потужного джерела викидів, як-от вулкан, і температурної інверсії, що «перекриває» шлях угору. Вони можуть формуватися й над іншими об’єктами, але настільки виразні «мішені» трапляються нечасто.
Чи небезпечні самі по собі атмосферні гравітаційні хвилі?
Самі хвилі — це просто коливання повітря, вони не становлять прямої загрози. Небезпеку створює те, що їхнє джерело часто пов’язане з екстремальними явищами: сильними грозами, ураганами або, як у цьому випадку, виверженням вулкана.
Чому вчені так уважно вивчають подібні хмарні структури?
Вони допомагають зрозуміти, як енергія від потужних подій, таких як виверження, передається в атмосферу. Це важливо для прогнозування погоди, моделювання клімату та оцінки впливу вулканів на навколишнє середовище й авіацію.
Чи можна було за супутниковими даними краще підготуватися до наслідків виверження?
Супутники дають змогу відстежувати потоки лави, шлейфи попелу й газів у реальному часі. Це допомагає владі ухвалювати рішення щодо евакуації та закриття повітряного простору, але повністю уникнути руйнувань при такому масштабі виверження все одно складно.
🤯 Один вулкан здатен одночасно малювати в небі ідеальні кільця та руйнувати міста на землі — нагадування, що наша планета поєднує в соб