Екологія

Антарктида виявилася вразливою для інвазій через морське сміття

Плавучі частинки з Південної півкулі можуть занести інвазивні види до Антарктиди, створюючи екологічну загрозу.

Моделювання показало, що частинки з різних континентів і островів Південної півкулі досягають узбережжя Антарктиди, несучи загрозу інвазивних видів.

Антарктида довгий час вважалася біогеографічно ізольованим континентом, з унікальними морськими екосистемами, багатими на ендемічні види. Проте нові дані свідчать, що інвазивні види можуть досягати континенту не лише через антропогенні фактори (судна чи баластні води), але й природним шляхом — через плавучі уламки, що переносяться океанічними течіями. Це відкриття значно змінює уявлення про екологічні загрози для Антарктиди.

Команда науковців на чолі з Ханною Доусон з Університету Нового Південного Уельсу провела моделювання перенесення дрейфуючих об’єктів, таких як деревина, пластик і бурі водорості, від масивів суші в Південній півкулі до узбережжя Антарктиди. Моделювання охоплювало період з 1997 по 2018 рік і передбачало рух близько 35 мільйонів частинок на рік, що відповідає їхній реальній кількості в Південному океані.

Результати дослідження показали, що Антарктида має зв’язок із усіма великими масивами суші Південної півкулі, а найбільша загроза походить від субантарктичних островів, таких як Південна Георгія, архіпелаг Кергелен і острів Маккуорі. Плавучі частинки з цих регіонів можуть досягати узбережжя Антарктиди за 265 днів. Найбільш вразливими до припливу частинок виявилися Антарктичний півострів та Південні Шетландські острови, оскільки ці регіони мають слабкий захист морського льоду.

Моделювання також показало, що основний приплив частинок відбувається під час штормів, коли океанічні течії стають більш потужними. Хоча певні регіони, як-от моря Росса і Ведделла, захищені буфером морського льоду, близько половини узбережжя Антарктиди залишається без такого захисту.

Ці результати підкреслюють необхідність посиленого моніторингу, особливо на Антарктичному півострові, для запобігання проникненню інвазивних видів, що можуть порушити крихкі екосистеми континенту. Окрім того, кліматичні зміни ще більше посилюють цю загрозу, роблячи місцеві види вразливішими до конкуренції з прибульцями і до екстремальних погодних явищ.

Back to top button