Австралійські дослідники зробили значний прорив у розумінні шляхів передачі виразки Бурулі – інфекції шкіри та м’яких тканин, спричиненої Mycobacterium ulcerans. Їхнє дослідження, докладно описане в журналі “Nature Microbiology”, показало, що комар Aedes notoscriptus є ключовим переносником цієї хвороби на південному сході Австралії. Це відкриття було зроблено в результаті вичерпного аналізу за участю комарів, людей і опосумів, які вважаються резервуарами інфекції.
Peter T. Mee et al. / Nature Microbiology, 2024; JJ Harrison / Wikimedia Commons / CC BY-SA 3.0 DEED
Виразка Бурулі, що характеризується важким ураженням тканин, поширена в понад 32 країнах, переважно в Західній і Центральній Африці. Однак її нещодавнє поширення в регіонах з помірним кліматом на південному сході Австралії, включаючи Мельбурн і Джилонг, викликало нове занепокоєння. Невизначеність щодо механізму передачі інфекції тривалий час перешкоджала розробці ефективних стратегій профілактики та епідеміологічних прогнозів.
Дослідження, проведене Пітером Мі та його колегами з дослідницького проєкту AgriBio, було зосереджено на регіоні півострова Морнінгтон. Протягом 2019-2020 років вони зібрали 73 580 комарів, переважно видів Culex molestus, Aedes notoscriptus та Culex australicus. За допомогою кількісного ПЛР-аналізу та додаткових генетичних досліджень команда встановила значну кореляцію між комарами Aedes notoscriptus та M. ulcerans (p < 0,0001).
Геномні епідеміологічні дослідження ще більше пов’язали генотипи M. ulcerans у комарів з генотипами у клінічних ізолятах людей та екскрементах опосумів у цьому регіоні. Філогенетичний аналіз підтвердив цикл передачі за участю опосумів, комарів і людей. Цікаво, що жоден вид комарів не був пов’язаний виключно з M. ulcerans.
У районах з високим рівнем захворюваності на виразку Бурулі також спостерігалися скупчення опосумів (p < 0,05). Статистичний аналіз підтвердив причинно-наслідковий зв’язок між наявністю M. ulcerans як у опосумів, так і у комарів та інфекціями, що передаються людям на півострові Морнінгтон.
Це комплексне дослідження вперше прояснило механізм передачі та шлях поширення виразки Бурулі, надавши вагомі докази. Хоча ці висновки можуть не охоплювати всі можливі шляхи передачі, вони мають вирішальне значення для розробки цілеспрямованих профілактичних заходів проти цього виснажливого захворювання.