Пандемія віддалила людей один від одного, замінивши рукостискання й обійми іншими жестами вітання. Чому тепер нам варто повернутися до такої поведінки при зустрічі з іншими людьми?
Пандемія вплинула на наше ставлення до фізичного контакту при вітанні. Однак, є причини, чому ми повинні знову повернутися з такою поведінкою.
Деякі експерти стверджують, що ми не повинні повертатися до старих жестів привітання, як тільки пандемія закінчиться. Ентоні Фаучі, головний медичний радник президента США, сказав: “Я не думаю, що ми повинні коли-небудь знову потискати один одному руки“. Він стверджує, що це зменшить поширення не тільки COVID-19, але й інших вірусів, таких як грип.
Однак вчені стверджують, що як тільки пандемія буде взята під контроль і небезпека зараження коронавірусом знизиться до рівня інших вірусних інфекцій, з’являться вагомі причини, за якими ми повинні почати поступово освоювати деякі з наших старих звичок — обійми, рукостискання і зустрічі. У культурах, де такі звички люди дотримувалися протягом століть, повернення цієї поведінки матиме безліч соціальних, психологічних і біологічних переваг.
Відсутність цих жестів може завдати шкоди суспільству в цілому таким чином, що його неможливо компенсувати обіймами тих небагатьох близьких людей, які складають нашу сім’ю. Може трапитися так, що небезпека відсутності вітальних жестів перевищить негативні ефекти від можливого зараження коронавірусом. Насправді фізичний контакт з іншою людиною забезпечує нам деяку “захист” від стресового досвіду, а також допомагає підвищити імунітет шляхом того, що організму доводиться стикатися потрапляють в нього мікроорганізмами й виробляти антитіла до них.
- 5 наукових доказів того, що людина все ще продовжує еволюціонувати (5 фото)
- Куріння послаблює хребет
- Нейробіологи визначили, що змушує людину бути ігроманом
На менш інтимному рівні в багатьох культурах рукостискання являють собою важливий соціальний ритуал, за допомогою якого формуються і підтримуються довіру між людьми. Зустрічі з друзями допомагають нам формувати емоції й розуміти, що відчувають інші люди. Завдяки цьому ми можемо продуктивно спілкуватися і краще знаходити спільну мову один з одним.
Вкорінена природа соціальних звичок і ритуалів допомагає пояснити, чому соціальне дистанціювання було настільки важким і протиприродним для багатьох. Хоча ми змогли придушити фізичну контактну поведінку, таку як рукостискання та обійми, в короткостроковій перспективі, глибину соціальних зв’язків, які ці жести створюють і символізують, може бути не так легко замінити в довгостроковій перспективі.
За матеріалами The Conversation.
Натхнення: www.popmech.ru