Річка Дніпро внаслідок забруднення хімічними речовинами за 300 років може перетворитися на пустелю.
Такий прогноз озвучили фахівці Національної академії наук (НАН), передає ecopolitic.com.ua.
Наслідками забруднення Дніпра є цвітіння річки, замор водних біоресурсів та обміління, що, зрештою, може призвести до її зникнення впродовж найближчих століть. За прогнозами вчених НАН України, Дніпро може перетворитися на пустелю вже за 300 років.
Нині у водах Дніпра знайшли 161 забруднювач, повідомила пресс-cлужба Державної екологічної інспекції за підсумками прес-конференції 22 грудня. “Відповідно до останнього аудиту Рахункової палати України, у головній артерії нашої країни, річці Дніпро, налічується понад 161 хімічний елемент, який її забруднює, — розповів начальник ДЕІ Столичного округу Павло Іванов. – Це синтетичні сполуки та метали, навіть фармацевтичні препарати, пестициди, агрохімікати та досить великий перелік хімічних елементів”.
Зокрема, у Дніпрі лише на Київщині протягом 2021 року виявляли перевищення допустимих концентрацій нітратів, заліза, азоту амонійного, нітритів, фосфатів, сульфатів, хімічного споживання кисню(ХСК), біохімічного споживання кисню(БСК), хлоридів. “Щодня через порушення природоохоронного законодавства водним об’єктам області завдавалися збитки на суму 115 тисяч гривень”, — зазначили у ДЕІ.
За словами керівника ДЕІ столичного округу, 90% очисних споруд на підприємствах зношені та вимагають модернізації, оскільки не можуть фільтрувати шкідливі домішки, які потім потрапляють у водні ресурси. Зарадити цьому може ухвалення програми “Питна вода України 2022-2026”. Водночас така ситуація сьогодні не тільки у столиці, а й у інших містах. З огляду на це екологічна інспекція посилила контроль над станом водних об’єктів. “Цього року у столичному регіоні було перевірено 38 суб’єктів господарювання, які є основними забруднювачами водних ресурсів, у тому числі 24 водоканали, — сказав Павло Іванов. – Цьогоріч на багатьох підприємствах, які перевірили столичні екоінспектори, було встановлено факт самовільного використання водних ресурсів і їм було розраховано збитки, які становили понад 40 млн гривень”.
За інформацію ДЕІ, головним забруднювачем річки Дніпро є комунальне підприємство “Київводоканал”, яке щорічно скидає у водну артерію близько 300 млн куб. м зворотних вод, що містять забруднювальні речовини.
“Під час перевірок “Київводоканалу” було встановлено порушення та розраховано збитки на 25,5 млн гривень”, — додав заступник начальника ДЕІ столичного округу Андрій Вагін.
Запобігти зникнення Дніпра можна, якщо внести зміни до екологічного законодавства. Зокрема, у Держекоінспекції виступають за посилення відповідальності за забруднення водних ресурсів. Нині штрафи становлять 85-136 гривень для посадовців. ДЕІ разом із Міндовкілля розробили законопроект, який передбачає збільшення штрафів у 15 разів. Також екоінспекція ініціює ухвалення законопроекту, який підвищує штрафи за недопуск інспекторів до перевірки до майже 2 млн гривень. “Підприємствам буде вигідніше вкласти кошти в модернізацію, ніж не допускати інспекцію на перевірку, — зазначили у відомстві. – Документ скасовує судовий збір для інспекції, що дасть змогу ДЕІ стягувати з порушників усі завдані ними збитки”.
Окрім того, пропонується налагодити комплексну систему контролю за водними ресурсами, яка передбачатиме й держмоніторинг.
Натхнення: ecotown.com.ua