Вчені давно встановили, що музика має гіпалгезивний ефект, тобто допомагає знизити чутливість людей до болю. У новому експерименті канадські дослідники з’ясували, яка саме музика послаблює болюче сприйняття.
Дослідження, яке опублікував журнал Frontiers in Pain Research, провели в лабораторії Roy Pain Lab при Університеті Макгілла (Монреаль, Канада). До експерименту залучили 63 здорових добровольці (14 чоловіків і 49 жінок, середній вік — 21,3 року), які не страждають неврологічними або психіатричними розладами, больовим синдромом або нейропатією, алкоголізмом або наркоманією. Ще одним критерієм виключення став регулярний прийом (більше двох разів на тиждень) анальгетиків, протисудомних, наркотичних засобів, антидепресантів і заспокійливих препаратів.
В якості компенсації за витрачений час учасники, в число яких увійшли і учні факультету психології Університету Макгілла, отримали грошову винагороду або «залік» з предмету.
Щоб визначити, яка музика ефективніше знижує больові відчуття, вчені вдалися до помірно хворобливого теплового впливу. Термічну стимуляцію застосовували з внутрішньої сторони лівого передпліччя учасників. Відчуття нагадували притиснення до шкіри чашки з гарячим напоєм (температура коливалася в діапазоні 40-49 градусів цельсія). У момент теплового впливу випробовувані через навушники прослуховували музичні композиції загальною тривалістю приблизно сім хвилин. Після кожної стимуляції учасники оцінювали, чи відчуття було болючим, чи вони просто відчували тепло. У разі болю випробовувані характеризували її інтенсивність і неприємність за шкалою від нуля («зовсім не боляче») до 100 («дуже боляче»).
Досліди показали, що улюблена музика істотно зменшила хворобливі відчуття в порівнянні з перебуванням в тиші і прослуховуванням безладної «нарізки» з уривків мелодій. Незнайома розслаблююча музика знижувала чутливість до болю набагато менш ефективно.
- Через 170 років вчені з’ясували, як діє загальний наркоз
- 5 годин польоту без єдиного помаху крил: андський кондор
- Вчені озвучили ймовірну дату зупинки Землі
В якості контролю поряд з тишею експериментатори використовували «музичну мішанину» — випадковий мікс з фрагментів композицій, як обраних учасниками, так і незнайомих. Оцінки відчуття болю в цих двох варіантах сильно не відрізнялися. Таким чином, експериментатори показали, що гіпалгезивний ефект музики обумовлений не просто відволіканням або присутністю якогось звукового стимулу.
Також дослідники поспостерігали, чи пов’язано болезаспокійливу дію улюбленої музики з її настроєм. Для цього добровольців просили віднести відібрані ними улюблені композиції до однієї з чотирьох категорій: підбадьорлива/збудлива, радісна/весела, заспокійлива/розслаблююча, зворушлива/щемлива. Після відтворення кожного треку учасники оцінювали приємність музики та емоційний вплив, який вони зазнали.
У підсумку вдалося встановити, що прослуховування зворушливої музики, яка викликає щемливе почуття, призводило до вираженого зниження оцінок сприйняття болю. На думку вчених, ефект пов’язаний з більш інтенсивною насолодою музикою, що проявлялося в більшій кількості «музичних мурашок». Під цією фразою мається на увазі сильна емоційна реакція на музику, яку можна ще назвати тремтінням або трепетом. У деяких людей в подібні моменти на тілі з’являється «гусяча шкіра» — невеликі пухирці біля основи дрібного волосяного покриву, також відомі як мурашки. Дослідники вважають, що цей нейрофізіологічний процес, ймовірно, ефективно блокує больові сигнали.
Вчені мають намір продовжити роботу. У подальших експериментах вони планують з’ясувати, чи допомагає улюблена музика послабити інші види болю — наприклад, від механічного впливу або хронічну.