У 1960-х роках археологи виявили останки 20 осіб у руслі річки Тіль у Швейцарії. Після майже 60 років досліджень, нові дані розкривають генетичне походження цих людей та можливі причини їхньої загибелі. Палеобіологи проаналізували геноми десяти осіб, з яких переважна більшість генетично близька до популяцій залізної доби з Західної та Центральної Європи, а лише одна особа має південноєвропейське походження. Статтю опубліковано в журналі Scientific Reports.
Археологи, досліджуючи ділянку площею 750 квадратних метрів, знайшли залишки дерев’яного моста, побудованого приблизно у 135 році до нашої ери, та відремонтованого близько 120-115 і 105 років до нашої ери. Разом із колодами було виявлено рештки людей, тварин та різні артефакти, включаючи мечі та наконечники списів. Типологія цих предметів дозволила датувати знахідки приблизно 150-90 роками до нашої ери.
Невідомо, чому ці люди опинилися на дні річки. Існують дві гіпотези: міст міг обвалитися під час повені або ж ці рештки є слідами ритуальних жертвоприношень, як це було в інших місцях кельтського світу.
Нове дослідження, проведене науковцями з Німеччини, Іспанії, Італії та Швейцарії під керівництвом Марко Мілелли, включало аналіз людських решток. Вивчені кістки належали молодим дорослим, з яких більшість були чоловіками. Палеопатологічний аналіз показав передсмертні ушкодження, але відсутність гострих травм.
Радіовуглецевий аналіз датував 11 кісток від 361-152 років до нашої ери до 167-7 років до нашої ери, що узгоджується з археологічними та дендрохронологічними даними. Ізотопний аналіз показав, що щонайменше п’ять осіб не народилися в місцевості, де їх знайшли.
Генетичний аналіз показав, що дев’ять із десяти осіб були чоловіками, не мали близьких родичів та належали до різних мітохондріальних гаплогруп. Переважна більшість цих людей були генетично близькі до популяцій залізної доби Західної та Центральної Європи. Один чоловік мав генетичну близькість до населення Південної Європи.
Це дослідження не дало остаточної відповіді на питання, чому ці люди опинилися в річці Тіль. Характер травм на кістках наводить на думку, що вони могли загинути внаслідок нещасного випадку. Однак, можливо, що рештки накопичувалися в річці внаслідок кількох подій, таких як нещасні випадки або жертвоприношення.