Земля

Генетики відтворили обличчя імператора, який правив Китаєм 1500 років тому

Використовуючи стародавню ДНК, китайські дослідники реконструювали образ імператора У-ді, правителя, який очолював Китай 1,500 років тому за часів Північної династії Чжоу. Його правління, що тривало з 560 по 578 рік нашої ери, відзначилося військовою доблестю та об’єднанням північного Китаю. Недавні дослідження також натякають на ймовірні причини його передчасної смерті у віці 36 років.

Реконструкція зовнішності імператора У-ді. Зображення: Pianpian Wei, CC BY-SA

Відкриття в 1996 році імператорського поховання, що містило кілька скелетних останків, в тому числі майже неушкоджений череп, підготувало ґрунт для цього генетичного дослідження. Проаналізувавши ДНК з цих останків, команда виявила понад мільйон однонуклеотидних поліморфізмів (SNP) – унікальних варіацій послідовностей ДНК, які дозволили їм зробити висновки про фізичні риси стародавнього імператора.

Завдяки цьому генетичному дослідженню було встановлено, що імператор У-ді, ймовірно, мав карі очі, чорне волосся і смагляву шкіру, що вказує на його родинні зв’язки з давніми кочовими племенами, які кочували безкраїми просторами нинішньої Монголії, а також частинами північного і північно-східного Китаю.

Використовуючи ці генетичні дані разом з віднайденим черепом, дослідники успішно створили 3D-реконструкцію обличчя У-ді. У цій цифровій реставрації були використані сучасні китайські дані про м’які тканини та програма прогнозування, яка використовує SNP для оцінки зовнішності.

Причина ранньої смерті У-ді була предметом дискусій серед істориків та археологів, серед яких були різні теорії – від хвороби до отруєння. Однак аналіз ДНК показав, що імператор мав генетичну схильність до інсульту – стану, який збігається з історичними описами його симптомів, включаючи труднощі з мовленням, обвисання обличчя та незвичну ходу. Ці знахідки не лише проливають світло на зовнішній вигляд правителя, який жив тисячоліття тому, але й дають уявлення про його здоров’я та обставини смерті, заповнюючи прогалину між історичними записами та сучасними науковими дослідженнями.

Back to top button