Земля

Геологи пояснили, де зберігалася життя, поки Земля була майже повністю вкрита льодом

Найжорстокіше похолодання в історії Землі зробило її майже безлюдною, однак життя могло зберегтися і процвітати в талій воді шельфового льоду.

©Chris Butler, Science Source

За мільярди років життя на Землі перенесло ряд серйозних катастроф, деякі з яких поставили її на межу повного зникнення. Так, між 720 і 635 мільйонами років тому планета пройшла через найзначніше за всю історію похолодання — епоху кріогену. Вважається, що в той період льодовики покрили її цілком, досягаючи екваторіальних областей океану, і перетворили на «Землю-сніжок».

Вода океанів швидко збідніла киснем, але, всупереч сподіванням, життя зовсім не згасло на ній. Ба більше, саме до часу кріогену відносяться найдавніші відомі представники царства тварин — губки. А нещодавно вченим з канадського Університету Макґілла вдалося з’ясувати, де саме продовжували зберігатися, змінюватися і розвиватися організми в період «Землі-сніжка»: у талій, багатою киснем воді шельфових льодовиків. Про це геологи повідомляють в статті, опублікованій в журналі PNAS.

Автори досліджували залізовмісні осадові породи, утворені діяльністю хемотрофних мікроорганізмів епохи кріогену. Співвідношення ізотопів заліза і зміст певних домішок дозволили з’ясувати вміст кисню у воді, в якій ці породи сформувалися. Як і очікували вчені, зразки, що колись перебували під відкритим морем, продемонстрували виключно бідне на кисень середовище, тоді як на шельфі його було достатньо для життя.

«Свідчення вказують, що хоча велика частина океанів у ході глибокого похолодання була безлюдною через брак кисню, в деяких районах, де льодовики суші сповзали в океан, міг зберігатися критично важливий запас збагаченої ними води, — пояснює Максвелл Лехте (Maxwell Lechte), один з авторів роботи. — Ми називаємо це “льодовиковим кисневим насосом”: бульбашки повітря, замкнені в льоду, у міру танення виходили у воду”.

Натхнення: naked-science.ru


Підписуйтеся на нас в Гугл Новини, а також читайте в Телеграм і Фейсбук


Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button