Музика – такий же інструмент для дослідження історії людства, як фрагменти давньої кераміки і кісток, стверджують дослідники з міжнародної команди на чолі з психологом Стівеном Брауном (Steven Brown) з Університету МакМастер (Канада).
Команда вчених вперше довела, що історія людської популяції відбивається в музиці, де складні комбінації ритму, тембру і структури формують код, який вчені можуть читати так само, як читають зміни в ДНК або мові. За словами вчених, музика є маркером, який можна застосувати для кращого розуміння історії людських популяцій. Така інформація додає цінні дані до загальної картини людської історії.
Науково -дослідна група Брауна порівнювала мітохондріальну ДНК і народну музику 9 корінних племен Тайваню. Вчені хотіли довести, що і ДНК, і музика розповідають подібну історію про шляхи розвитку популяції за останні 6000 років. Мітохондріальна ДНК змінюється прогнозовано, що робить її ідеальною для таких порівнянь.
Дослідники проаналізували структуру 220 тайваньських хорових пісень, записаних з 1940 року. Вони порівняли результати з зразками ДНК, взятими у 1050 жителів із різних частин острова, і виявили, що музичні дані мають значну схожість з генетичними даними, якщо справа стосується відстеження змін протягом тисячі років.
Музика, стверджують вчені, може бути сховищем наукової інформації про людей, які її творили. Мова і гени міняються повільно, але музика може змінюватися набагато швидше, і саме тому вчені раніше вважали, що вона не несе ніякої цінної інформації про історію популяції. Але дане дослідження підтверджує припущення про те, що музика зберігає елементи історії, того, що трапилося мінімум тисячу років тому. Крім того, через можливість швидко змінюватися, музика може зберігати сліди давньої міграції.
Це не перше дослідження Стівена Брауна в даній сфері. Учений вже не перший рік займається вивченням нервових, пізнавальних і еволюційних основ в мистецтві, в тому числі в музиці, танці, драмі та образотворчому мистецтві.
Натхнення: rnd.cnews.ru