Дослідження в Південній Ефіопії показали, як ключові фази зміни клімату вплинули на еволюцію людини, її розселення та інновації.
Дослідники вивчили клімат в районі, розташованому недалеко від озера Туркана і річки Омо, де знайдені скам’янілості роду Homo / ©wikipedia.org
Міжнародна група вчених під керівництвом Верени Фоерстер (Verena Foerster) з Кельнського університету (Німеччина) склала досить докладний палеокліматичний літопис Східної Африки — регіону, звідки, за сучасними уявленнями, вийшов Homo sapiens. Автори порівняли отримані дані з відомими нам зрушеннями в еволюції людини. Свої висновки вони представили в статті, опублікованій в журналі Nature Geoscience.
Хоча скам’янілості гомінідів в Східній Африці знайдені археологами досить давно, ми дотепер не цілком уявляли процес еволюції і розселення людей сучасного виду і їх предків в плейстоцені. Автори роботи, як і багато інших вчених, вважають, що розвиток і міграція представників роду Homo — наслідок змін клімату.
Автори роботи порівняли дані щодо зміни клімату з тим, що нам відомо про еволюцію людських популяцій у Східній Африці / ©Verena Foerster et al.
Проблема в тому, що для Східної Африки не існувало хоча б відносно докладного палеокліматичного літопису. Дослідники вирішили заповнити цю прогалину. Вони витягли два безперервних 280-метрових осадових керна з басейну озера Чоу-Бахр на півдні Ефіопії. Воно розташоване в безпосередній близькості від району Туркани і Омо-Кібіш, ключових палеоантропологічних і археологічних об’єктів регіону, поруч з якими не раз знаходили останки древніх людей.
Проаналізувавши керни, вчені встановили, що різні анатомічно різноманітні групи гомінідів населяли цю територію під час фази тривалого і відносно стабільного вологого клімату, приблизно з 620 тисяч до 275 тисяч років тому. Однак кілька разів цю кліматичну фазу порушувало вклинювання різких і екстремально посушливих періодів.
- Найдавніший кристал на Землі розкрив таємниці “дорослішання” планети
- Найдавнішого предка всіх ссавців знайшли на Майорці (фото)
Швидше за все, це призвело до розколу ареалів проживання наших предків на частини, різкого скорочення їх популяцій і навіть до вимирання деяких з них. В результаті невеликі, репродуктивно та культурно ізольовані групи повинні були адаптуватися до різко зміненого місцевого середовища, що, ймовірно, стимулювало появу безлічі географічно та анатомічно різних гомінідових груп та відокремлення наших сучасних предків людини від їх предків, архаїчних груп.
Від 275 тисяч до 60 тисяч років тому зміни клімату почастішали. Кілька разів вони приводили до різкої зміни ландшафту: пишна рослинність і глибокі прісноводні озера змінювалися напівпустелею з невеликими солонуватими калюжами.
Водночас місцеві Homo поступово переходили від ашельських технологій (овальні рубила з каменю, асоційовані в першу чергу з Homo ergaster/erectus) до більш складних технологій середнього кам’яного віку. Предки людей змушені якось захищати себе від несприятливих умов, змінювати спосіб життя, і в результаті цих змін в Східній Африці з’являється Homo sapiens.
Річка Омо в Південній Ефіопії. На її березі жив найдавніший з людей сучасного вигляду / ©thoughtco.com
Приблизно з 60 тисяч до 10 тисяч років тому в цьому ж регіоні знову починаються різкі коливання клімату — і настає найпосушливіша фаза за всю історію. Щоб вижити, люди змушені були змінювати багато чого, в тому числі місце проживання.
Вчені вважають, що короткий збіг вологих періодів у Східній Африці з вологими періодами в північно-східній Африці і Середземномор’ї було ключем до відкриття міграційних шляхів з Африки в Левант. А це, в свою чергу, призвело до глобального розселення Homo sapiens по Землі.
Незважаючи на те що автори, безперечно, мають рацію, пов’язуючи міграції людей з різкими коливаннями клімату в Східній Африці, деякі їхні висновки можуть бути неоднозначні. Наприклад, період 10-60 тисяч років тому, який вони вважають зробили великий внесок у розселення Homo sapiens по планеті, почався після того періоду, коли люди сучасного вигляду вже, безсумнівно, покинули Євразію. Корінні жителі Австралії досягли свого континенту близько 65 тисяч років тому, а в цілому вихід людей з Африки на Близький Схід генетики датують приблизно 70 тисячами років тому.