Дослідники проаналізували еволюцію і сучасний стан льодовикових озер Тибетського плато та Гіндукуш-Гімалайського регіону, а також змоделювали їхній майбутній розвиток. Вони виявили, що ризик повеней у таких озерах зросте втричі, а найвразливішим з цієї точки зору регіоном наразі є східні Гімалаї. Стаття про це надрукована у журналі Nature Climate Change.
Гіндукуш – Гімалаї, Тибетське плато та прилеглі до них регіони широко відомі як Третій полюс Землі, оскільки тут міститься найбільша кількість льодовиків за межами полярних областей. Наразі на більшій частині його території відбувається відступ льодовиків, який в останні десятиліття прискорюється внаслідок глобального потепління. У результаті льодовикові озера швидко утворюються та розширюються, що приносить як великі можливості, так і великі ризики для населення. Зокрема, раптові повені можуть спричиняти руйнування на відстані сотень кілометрів нижче від льодовикових озер. Крім того, темпи потепління на Третьому полюсі де суттєво вищі, ніж у Північній півкулі, та вищі загальносвітового значення. Це призводить до числених повеней, які виникають внаслідок запруження льодовикових озер льодом чи мореною. Вплив таких повеней може поширюватися на міжнародні кордони, де їх складніше попередити. Попри серйозну загрозу, яку становлять такі великі екстремальні події, лишається невідомим, як і де зростатиме ризик повеней в майбутньому.
Науковці проаналізували супутникові знімки регіону, створені у період з 1990 по 2015 року. Вони виявили 26 633 льодовикових озер на Третьому полюсі загальною площею майже дві тисячі квадратних кілометрів. Приблизно третина з них запруджена моренами (загалом 7650 озер із загальною площею 535 квадратних кілометрів). На основі цих даних дослідники проаналізували, як змінювалися ці озера, як вони розподілені у регіоні, а також зробили прогнози щодо їхнього майбутнього стану. Відступ льодовиків, формування озер та пов’язаний з ними ризик повеней розглядалися за трьома різними сценаріями викидів вуглецю.
Дослідження демонструє, що кожне шосте із наразі запружених льодовикових озер представляє високий або дуже високий ризик для повеней, особливо у східних та центральних районах Гімалаїв Китаю, Індії, Непалу та Бутану. Якщо викиди вуглецю лишатимуться високими, значна частина Третього полюса наблизиться до стану пікового ризику до кінця століття, а у деяких регіонах навіть до його середини. Потенційні повені матимуть більший обсяг, і з часом озера будуть наближатися до крутих нестійких гірських схилів, які ще більше посилять такі стихійні лиха. Якщо глобальне потепління продовжиться на своєму нинішньому рівні, то кількість озер, класифікованих як групи з високим або дуже високим ризиком, зросте з 1203 до 2963, причому нові гарячі точки виникнуть у Західних Гімалаях, горах Каракорум та в Центральній Азії. Наразі найвищий ризик повеней льодовикових озер зосереджений у східних Гімалаях, тут він принаймні вдвічі перевищує рівень сусідніх регіонів. Загалом, у майбутньому для Третього полюсу ризик повеней збільшиться майже втричі.
Натхнення: www.nauka.ua