Вчені виявили, що шаруваті крижані відкладення кратера Берроуза, розташованого в Південній півкулі Марса, відображають кліматичні зміни, пов’язані з орбітою і нахилом планети. Подальші дослідження дозволять визначити періоди часу в минулому, коли Марс міг бути населений.
Нещодавно в кратерах Південної півкулі Марса вчені виявили шаруваті відкладення льоду. Тепер міжнародний колектив астрономів показав, що чергування шарів відображає сезонну мінливість клімату планети за останні 4,5 мільйона років. Їм вдалося відновити те, як нахил осі планети і її положення на орбіті впливали на погоду. Результати дослідження, опубліковані в журналі Geophysical Research Letters, дозволять визначити той період історії Марса, коли на ньому теоретично могло існувати життя.
Як і на Землі, крижані відкладення на Марсі відображають зміни клімату, в тому числі динаміку вологості і температури. На клімат також впливають нахил планети й форма її орбіти. Нахил осі обертання Марса становить 25,19 градуса і забезпечує зміну пір року. При цьому витягнута форма орбіти призводить до відмінностей в їх протяжності. Наприклад, в Північній півкулі марсіанське літо довге і прохолодне, а в Південній — коротке і відносно тепле.
Раніше кліматичні дослідження льоду на Червоній планеті обмежувалися полярними шапками, проте ці стародавні і великі відкладення, ймовірно, втратили дрібні деталі, які могли б свідчити про їх зв’язок з орбітою Марса. Тому вчені звернулися до крижаних відкладень кратерів, ширина яких не перевищує десятків кілометрів.
Астрономи детально проаналізували знімки Південної півкулі Марса, зроблені камерою HiRISE на борту космічного апарату NASA Mars Reconnaissance Orbiter. Вчені виявили в кратері Берроуза, ширина якого становить 74 кілометри, виключно добре збережені крижані шари.
Середня швидкість накопичення льоду в цьому кратері становила 0,13 міліметра на рік, і, за оцінками вчених, лід з’явився в ньому близько 4,5 мільйона років тому. При цьому його шарувата структура прекрасно відображала орбітальні цикли Марса. У холодні періоди формувалися більш товсті і прозорі шари льоду, а в теплі — більш каламутні і тонкі.
Визначення зв’язку між орбітальними циклами та кліматом важливо для розуміння як історії Марса, так і складної динаміки клімату на Землі. На клімат нашої планети впливають не тільки її орбіта і нахил осі, але і біосфера, і тектонічна активність. На Червоній планеті такі фактори відсутні, і саме це робить її привабливим об’єктом для вивчення клімату.