Вчені з’ясували, що наші предки можуть нести відповідальність за те, що одні з нас є совами, а інші — жайворонками. Відмінності в звичках людей, пов’язані з режимом сну, ймовірно, допомагали виживати в групах в далекому минулому.
У тварин, які живуть в соціальних групах, як, наприклад, сурікати, завжди є той, хто залишається насторожі під час періодів відпочинку, — так звана гіпотеза вартового. Антропологи вирішили перевірити цю теорію на людях, вивчаючи народ хадза в Танзанії, чий спосіб життя за тисячі років мало змінився.
Хадза живуть стоянками по 30 чоловік і є мисливцями-збирачами: їдять тварин, птахів, мед, ягоди й насіння. За словами антропологів, їх навколишнє середовище подібне до того, в якій еволюціонували всі люди.
Добровольцям з народу хадза були видані пристрої, які відображали їх режими сну. Вчені виявили, що протягом 20 днів і ночей було всього 18 хвилин, коли в групі з 20 дорослих, всі спали і ніхто не прокидався.
Минулі дослідження показали, що близько 40-70 % циркадного ритму людини, або його біологічних годин, залежать від генетики, а інші визначаються навколишнім середовищем і віком. Коли враховувалися фактори, що впливають на сон, такі як статус матері-годувальниці, температура, вітер, вологість і інші, вік був одним із чинників зміни режиму сну.
«Коли ви молоді, ви схильні до пікової активності в більш пізні години. По мірі старіння люди все більше перетворюються в жайворонків», — пояснив провідний автор роботи доктор Девід Самсон з Університету Торонто, Канада.
Ідея про те, що режими сну змінюються по мірі дорослішання, відома як «гіпотеза бабусі», додав він. Згідно цієї ідеї, існує еволюційна перевага в присутності в групі літніх людей, тому що вони можуть стежити за обстановкою і виконувати інші завдання, поки молоді сплять.
За словами Самсона, вони розробили свою власну теорію, згідно з якою, групи, що включають людей різного віку, в тому числі літніх, краще пристосовані до виживання в еволюційному контексті.
Більшість досліджень сну проводяться в спеціальних лабораторіях, що робить нове дослідження, опубліковане в Proceedings of the Royal Society of London B, в деякій мірі новаторським.