Дослідження, опубліковане у Nature Communications, охоплює аналіз 173 кісткових фрагментів з 26 стоянок Франції та Іспанії. Воно доводить, що люди льодовикової доби не лише полювали на суші, а й використовували морських ссавців як ресурс.
Видову належність визначили завдяки технології ZooMS — “зооархеологія за допомогою мас-спектрометрії”, що вивчає пептидні відбитки колагену. Метод радіовуглецевого датування допоміг встановити вік знахідок — від 17 500 до 15 000 років.
Кістки належать п’ятьом видам китів, зокрема синьому, фінвалу та гренландському. “Наші предки вже тоді збирали кістки, які прибивало до берега, і виготовляли з них наконечники для списів і стріл”, — зазначає археолог Жан-Марк Петільон. В Іспанії знайдено також кістки зі слідами розбиття для добування жиру — джерела енергії в холодному кліматі. Ці дані змінюють уявлення про раціон кам’яної доби, який включав морепродукти, а не лише м’ясо наземних тварин.
Журнал Smithsonian Magazine підкреслює, що сучасні дослідження все частіше показують зв’язок доісторичних людей із морем. “Знаряддя з китових кісток зазвичай датуються кількома тисячами років, тому ці знахідки — унікальні”, — наголошує Science News. Учені припускають, що між громадами відбувалася регіональна торгівля морськими ресурсами, що свідчить про розвинуту соціальну організацію. Ці відкриття також вказують на зміни в міграційних шляхах китів і надають нові дані про екологію минулого.
Під час льодовикового періоду багато прибережних стоянок було затоплено через нижчий рівень моря. Саме тому це відкриття є винятковим для археології, бо збереглося у рідкісному середовищі. “Повсякденне життя палеолітичних людей було значно складнішим, ніж ми уявляли”, — зазначає Петільон. Наші предки ефективно адаптувалися до навколишнього середовища, об’єднуючи ресурси суші й моря для виживання.