Дослідники зі США виявили в крові маркери, що дають змогу визначати біологічний вік людини, тобто те, наскільки швидко старіють її клітини й органи безвідносно дати народження.
Хронологічний вік часто не відображає справжнього стану організму. Ровесники за паспортом часом сильно різняться в плані здоров’я. Наприклад, одні в 65 років вільно їздять на велосипеді або катаються на лижах, тоді як інші ледве піднімаються по сходах.
Якби у лікарів був спосіб за аналізами крові побачити ознаки прискореного біологічного старіння організму, вони могли б своєчасно попереджати про це пацієнтів, щоб ті вжили заходів для продовження здорового періоду життя.
До створення такого методу наблизилися вчені з Піттсбурзького університету (США). Їхню роботу опублікував журнал Aging Cell.
У пошуку “відбитків”, специфічних для процесів біологічного старіння, медики вдалися до метаболомного аналізу, що дає змогу простежити за метаболітами – кінцевими і проміжними продуктами обміну речовин у клітинах. Предметом дослідження стали зразки крові 196 літніх добровольців, 98 з яких виповнилося 75 років або більше, а вік інших варіювався від 65 до 75 років.
Автори пояснили, що не стали застосовувати генетичні способи визначення біологічного віку, як в інших дослідженнях, оскільки гени дуже статичні.
Добровольців розподілили залежно від віку і того, як вони справлялися з простим фізичним навантаженням. До першої групи “здорового старіння” увійшли учасники від 75 років і старше, які могли підніматися сходами або ходити протягом 15 хвилин без зупинки. Решту людей у віці 65-75 років, кому під час виконання тестів потрібен був відпочинок, віднесли до групи “тих, хто стрімко старіє”.
- З’ясувалося, чим одна ніздря відрізняється від іншої
- Експерт розповів, коли лікарі наблизяться до лікування хвороби Альцгеймера
- Алкогольну залежність запропонували лікувати психоделіками
Порівняння аналізів крові учасників показало, що метаболомний профіль у двох групах явно різнився. Дослідники сформували панель із 25 метаболітів, яку назвали метаболічним індексом здорового старіння (Healthy Aging Metabolic index, HAM). Показник дав змогу вірогідно визначати людей із групи “здорового старіння”, причому точніше, ніж під час використання інших загальноприйнятих маркерів старіння, як-от “індекс крихкості”, швидкість ходи та низькі результати Монреальської шкали оцінки когнітивних функцій.
Додаткова перевірка на вибірці літніх людей з іншого дослідження, присвяченого профілактиці хвороби Альцгеймера (Wisconsin Registry for Alzheimer’s Prevention, WRAP), підтвердила ефективність HAM-індексу при оцінці біологічного віку.
За допомогою методів машинного навчання дослідники визначили, що на HAM-індекс впливають три основні метаболіти: бета-криптоксантин, пролілгідроксіпролін і ейкозеноілкарнітин. Вчені назвали їх передбачуваними факторами біологічного старіння.
У майбутніх дослідженнях автори планують глибше вивчити, як саме ці метаболіти і молекулярні механізми, внаслідок яких вони виробляються, сприяють біологічному старінню і чи можна сповільнити цей процес.
Крім того, у нових експериментах Гуркар та її колеги хочуть залучити молодші вікові групи, щоб зрозуміти, як метаболом змінюється з часом. Вчені сподіваються розробити аналіз крові для оцінки біологічного віку або ризиків розвитку старечих хвороб у ще молодих людей.
Цікаві факти про кров
1. Склад та об’єм
Факт: В організмі дорослої людини в середньому міститься приблизно 5-6 літрів крові, що становить близько 7-8% маси тіла.
Деталь: Кров складається з декількох ключових компонентів: близько 55% плазми (рідини, яка переносить білки, гормони та продукти життєдіяльності) і 45% клітин крові, включаючи червоні кров’яні тільця (еритроцити), білі кров’яні тільця (лейкоцити) і тромбоцити (тромбоцити).
2. Еритроцити та транспорт кисню
Факт: Одна крапля крові містить мільйони еритроцитів, приблизно 5 мільйонів на мікролітр.
Деталь: Еритроцити містять білок гемоглобін, який зв’язується з киснем. Кожен еритроцит може переносити близько 270 мільйонів молекул гемоглобіну, а це означає, що одна клітина може транспортувати понад мільярд молекул кисню.
3. Групи крові та сумісність
Факт: Існує чотири основні групи крові (A, B, AB і O), які визначаються наявністю або відсутністю певних антигенів на поверхні еритроцитів.
Деталь: Кров з першою негативною групою відома як універсальний донор, оскільки її можна переливати практично будь-якому пацієнту. АВ-позитивна – універсальний реципієнт, оскільки люди з цією групою крові можуть отримувати еритроцити від будь-якого донора.
4. Білі кров’яні тільця та імунна відповідь
Факт: Білі кров’яні клітини (лейкоцити) є основним захистом організму від інфекцій та хвороб, складаючи близько 1% крові.
Деталь: Тривалість життя лейкоцитів варіюється від 18 годин до багатьох років, залежно від типу. Лімфоцити, тип лейкоцитів, можуть жити кілька років, забезпечуючи довготривалу пам’ять для імунної системи.
5. Тромбоцити і згортання крові
Факт: Тромбоцити, або тромбоцити, – це крихітні клітини крові, які відіграють вирішальну роль у згортанні крові. В середньому в одному мікролітрі крові міститься від 150 000 до 400 000 тромбоцитів.
Деталь: Коли виникає кровотеча, тромбоцити збираються разом, утворюючи пробку в місці рани. Вони виділяють хімічні речовини, які активують процес згортання крові, запобігаючи подальшій втраті крові.
6. Регенерація крові та тривалість життя
Факт: організм постійно виробляє нові клітини крові замість старих або пошкоджених. Тривалість життя еритроцитів становить близько 120 днів.
Деталь: Процес виробництва клітин крові, або кровотворення, відбувається в кістковому мозку. Стовбурові клітини кісткового мозку дають початок усім різним типам клітин крові в організмі.
7. Кров у культурі та історії медицини
Факт: Кров була символом життя і здоров’я в багатьох культурах протягом всієї історії, а кровопускання було поширеною медичною практикою протягом більше двох тисяч років, оскільки вважалося, що воно збалансовує гуморальну систему організму.
Деталь: Сучасна медична практика зосереджується на важливості донорства крові для порятунку життя, підкреслюючи критично важливу роль, яку кров та її компоненти відіграють у хірургії, травматології та лікуванні різних захворювань.