Головному конкуренту Crew Dragon на терені пілотованих польотів у космос систематично не щастить. Проект CST-100 Starliner розвивається набагато повільніше дітища SpaceX. Наступний тестовий політ, на цей раз пілотований, запланований на квітень 2023 року. Представники NASA і Boeing відзвітували про ступінь готовності корабля до найважливішого випробування перед початком повноцінної експлуатації.
Сервісний модуль CST-100 Starliner в місії Boe-CFT буде новий (він одноразовий), а ось капсула вже літала. Це Calypso, яка використовувалася в першому і не дуже вдалому тестовому безпілотному польоті два з гаком роки тому. На фото – “Каліпсо” інтегрують з сервісним модулем (удаваний перфорованим циліндр знизу) в ангарі Космічного центру Кеннеді, Лютий 2023 року / ©NASA
Як повідомив портал SpaceNews, станом на кінець лютого передстартова підготовка корабля на 80 відсотків завершена. Наступний найважливіший крок – заправка сервісного модуля паливом – почнеться в першій половині березня. Старт CST-100 Starliner на ракеті Atlas V планується в середині або наприкінці квітня. Це буде останній випробувальний політ корабля, під час якого він повинен підтвердити свою готовність до постійного використання в якості засобу доставки людей і вантажів на орбіту, а потім назад.
Місія Boe-CFT триватиме вісім днів, з яких шість корабель буде пристикований до Міжнародної космічної станції (МКС). Теоретично, якщо політ буде проходити без проблем, екіпаж Starliner і все обладнання повинні мати можливість провести в складі МКС до пів року. А також бути готовими прийняти третього астронавта на борт. Цей “запас міцності” доданий до вимог до місії заздалегідь, але став особливо актуальним у світлі недавніх проблем з мокшанськими кораблями на орбіті.
Нагадаємо, тестування CST-100 Starliner зіткнулося з цілою серією негараздів. У першому тестовому безпілотному польоті (OFT-1, грудень 2019 року) некоректна робота бортового комп’ютера призвела до перевитрати палива після виведення на орбіту. Через це корабель не зміг пристикуватися до МКС і виконати ключові завдання місії.
- Повільні приливні течії перетворили на відновлюване джерело електроенергії
- Вчені заявили про перетворення вуглекислого газу з атмосфери в метанол
- Ілон Маск вирішив сам побудувати Hyperloop
Друга спроба (OFT-2, травень 2021-го) була вдалішою і вважається успішною, проте її старт відкладали кілька разів. Спочатку знову виникли проблеми з програмним забезпеченням, на їх усунення пішло кілька місяців. При цьому стартове вікно Starliner для OFT-2 зрушило і стало конфліктувати з розкладом пристикованих до МКС інших кораблів. В результаті його ще зрушили, а поки чекали можливості злетіти, з’ясувалося, що є зауваження до паливної системи сервісного модуля.
Річ у тім, що корабель провів в заправленому стані тривалий час, і це допомогло виявити непередбачену проблему. У нормі незначна частина компонентів палива може просочуватися за клапани. Зазвичай це не викликає будь-яких складнощів, але у CST-100 Starliner в продувних трубопроводах з’явився конденсат, який прореагував з пальним і окислювачем, і виникла корозія самих трубок і запірної арматури. Вирішити проблему виявилося не так просто: або повністю переробляти корабель, щоб не допустити таких моментів в майбутньому, або змінити процедури заправки. Для перших пілотованих польотів вибрали другий варіант.
Старт ракети Atlas V з кораблем Boeing CST-100 Starliner у травні 2022 року (другий безпілотний тестовий політ). Що цікаво, для Atlas місія Boe-CFT стане одним з останніх запусків, носій йде в історію. Але при цьому ж-першим пілотованим стартом цієї ракети / ©Reuters, Steve Nesius
Тепер в заправленому стані службовий модуль Starliner не повинен проводити більше 60 днів, саме тому пальне з окислювачем планують заливати не раніше березня. А зміни в конструкцію з’являться тільки в обладнанні для другого експлуатаційного польоту.
Є ще один фактор, який обмежує вікно запуску Boe-CFT. На МКС для американських космічних кораблів доступні тільки два стикувальних вузли. Перший займе SpaceX Crew Dragon місії Crew-6, який за планом прибуде до станції 27 лютого і залишиться там на весь час експедиції. До 5 березня від другого стикувального адаптера відстикується корабель місії Crew-5, його місце 12-го числа займе вантажний Dragon місії CRS-27. Він пробуде в приєднаному до станції стані не менше місяця.
Тобто місце звільниться не раніше 12 квітня. А вже на травень запланована друга приватна місія Crew Dragon до МКС-Axiom-2. Іншими словами, розклад неймовірно щільний: якщо запуск Starliner затримається, він ризикує знову «виїхати вправо» на багато місяців.
Пілотами-випробувачами в польоті Boe-CFT виступлять досвідчені астронавти, як і для пілотованого Dragon свого часу. Крісла в капсулі займуть Бутч Вілмор (Barry Eugene Wilmore) і Суніта Вільямс (Sunita Lyn Williams). На рахунку першого – два польоти, 178 днів на орбіті і більше 25 годин у відкритому космосі. Вільямс, у свою чергу, теж літала двічі, але на орбіті провела 321 день, а у відкритому космосі — 50 годин 40 хвилин. Їй належав рекорд за загальним часом і кількістю виходів у відкритий космос для жінки.
Обидва члени екіпажу, крім кар’єри астронавтів, були пілотами-випробувачами ВМС США. Крім того, і для Вілмора, і для Вільямса CST-100 Starliner стане третім типом космічного корабля, яким вони будуть керувати. До цього вони по разу літали на Shuttle і «Союзах» кожен. Цікавий факт: Вільямс в 2007 році, під час місії STS-117, працювала разом з Майклом Лопес-Алегріа (Michael lоpez-Alegrіa), а він після роботи в NASA перейшов в компанію Axiom Space і став командиром Першої повністю приватної місії космічного корабля.