Науковці Лабораторії реактивного руху НАСА в Пасадені (США) розробили найточнішу на даний момент чисельну модель підвищення рівня океану з-за глобального потепління. Згідно з новими прогнозами, в XXIII столітті цей процес буде компенсуватися деякими факторами, включаючи підйом суші через зменшення маси льодовиків, що давили на неї. У результаті надходження морських вод всередину материків сповільниться. Стаття опублікована в журналі Science.
У новій моделі вперше враховувалися такі процеси, як взаємодія між динамікою обертання Землі і перерозподілом маси льодовикового покриву, а також компенсаційні підняття Антарктиди в результаті дегляціації (танення льоду) поблизу лінії заземлення — області, де льодовик, що сповзає в океан, відривається від морського дна і стає плавучим. Крім того, розглядалися ділянки корінної породи площею один кілометр, а не двадцять кілометрів, що значно збільшило точність прогнозів.
Виявилося, що за прогнозами на найближчі сто років нова модель збігається з іншими моделями з похибкою в один відсоток. Що стосується більш віддаленого майбутнього, то тут спостерігаються серйозні відмінності. Близько 2250 року внесок льодовика Туейтса у підвищення рівня океану сповільниться внаслідок гляціоізостазії, тобто вертикального руху земної поверхні при знятті льодовикового навантаження. Ще через сто років, у 2350 році, міграція лінії заземлення, спостережувана під час відступу льодовиків вглиб суші, сповільниться на 38 відсотків, а рівень моря буде на 29 відсотків нижче, ніж зазначено попередніми моделями.
Вчені підкреслюють, що мова йде лише про тимчасове уповільнення, оскільки лід продовжить танути, а рівень океану — збільшуватися.
Раніше повідомлялося, що вчені Університету штату Орегон (США) з’ясували, що 125 тисяч років тому рівень моря був на 6-9 метрів вище, ніж зараз, через колапс Західно-Антарктичного крижаного щита. Причиною потепління 125 тисяч років тому стали не парникові гази, як в даний час, а невеликі зміни в розташуванні осі обертання Землі.