Головна / Екологія / Пустеля Сахара зеленіє кожні 20 тисяч років

Пустеля Сахара зеленіє кожні 20 тисяч років

Пустеля Сахара, одне з найбільш суворих і непридатних для життя місць на планеті, покриває велику частину Північної Африки 9,3 млн кв. км гірської породи і дюн. Але вона не завжди була такою безлюдною і висохлою. Примітивні наскельні малюнки й скам’янілості, знайдені в регіоні дають підстави припускати, що Сахара була колись зеленим оазисом, де процвітали людські поселення, різноманітні рослини і тварини.

Дослідники Массачусетського технологічного інституту (США) проаналізував відкладення пилу уздовж узбережжя західної Африки за останні 240 тисяч років і виявили, що Сахара зокрема і Північна Африка в цілому, змінюють клімат з сухого на вологий кожні 20 000 років. Вчені кажуть, що цей кліматичний маятник управляється змінами нахилу земної осі. З-за різниці в розподілі сонячного світла між сезонами кожні 20 000 років Земля переживає зміну обсягу отриманих сонячних променів від більшого до меншого і знову назад.

У Північній Африці збільшений потік сонячного випромінювання посилює мусону активність регіону, завдяки чому Сахара стає більш вологою і зеленою. Коли обсяг вхідного річного сонячного світла знижується, мусонна активність слабшає, результатом чого стає посушливий клімат, схожий на той, що ми бачимо сьогодні.

Девід Мак-Гі з Массачусетського технологічного університету говорить: «Ми відчуваємо, що цей часовий ряд варто вивчити, щоб зрозуміти історію пустелі Сахара, дізнатися, в які часи люди селилися в ній і могли її перетнути, щоб розійтися з Африки».

Вчені проаналізували осадовий керн, видобутий з океанського дна вздовж узбережжя Західної Африки, щоб дізнатися розгадку таємниць кліматичної історії Сахари. Ці керни містили шари стародавніх порід, що відклалися за мільйони років. Кожен шар містив сліди пилу Сахари, а також залишки життєвих форм, таких як крихітні раковини і планктон.

Дослідники під керівництвом провідного автора Шарлотти Сконечни з Університету Париж-південь (Франція) вивчили шари відкладень за останні 240 тисяч років. Вони проаналізували кожен шар на предмет наявності слідів пилу і виміряли концентрацію рідкісного ізотопу торію, щоб визначити, як швидко пил накопичується на морському дні.

Торій проводиться в океані з дуже маленьких обсягів радіоактивного урану, розчиняється в морській воді і швидко кріпиться до потопаючих відкладів. Вчені можуть використовувати концентрацію торію у відкладеннях, щоб визначити, як швидко пил та інші осадові породи накопичувалися на морському дні в минулому. За часів повільного накопичення торій більш концентрований, у часи швидкого накопичення концентрація торію низька.

У результаті вчені знайшли новий «ритм», який визначає те, як Сахара коливається від вологого до сухого клімату кожні 20 000 років. Мак-Гі каже: «Ми вважали, що від льодовикових періодів залежало, який клімат панує в Сахарі. Зараз ми дізналися, що зміною клімату в пустелі в першу чергу управляють циклічні зміни в земній орбіті. Вона здається неприступною і негостинною, та все ж колись в Сахарі були луки і пасовища, які змінювалися посухою, і навпаки. І це відбувалося безліч разів за останню чверть мільйона років».

 
comments powered by HyperComments