Всесвіт

Під поверхнею північного полюса Марса виявлені величезні запаси водяного льоду

Американські астрономи повідомляють, що виявили нову схованку зі значними запасами водного льоду, що залягає на глибині близько півтора кілометра під поверхнею північного полюса Марса. Вчені вважають, що цей лід являє собою залишки стародавніх полярних льодовикових щитів і є найбільшим скупченням води на Марсі. Про своє відкриття дослідники повідомляли в статті, опублікованій в журналі Geophysical Research Letters.

Зробити відкриття групи вчених з Техаського і Аризонського університетів допоміг радіолокатор SHARAD (Shallow Subsurface Radar), встановлений на орбітальному міжпланетному космічному апараті NASA Mars Reconnaissance Orbiter, який знаходиться біля Червоної планети з 2006 року і до теперішнього моменту завершив 60 000 орбітальних обльотів нашого планетарного сусіда. Радіолокатор працює у високочастотному радіодіапазоні від 15 до 25 МГц і здатен збирати дані про структуру марсіанських надр до глибини понад 2,5 кілометри. Прилад був розроблений вченими Італійського космічного агентства. Він показав, що в деяких шарах під північним полюсом вміст льоду сягає 90%. Дані спостережень радіолокатора були проаналізовані і перевірені в ході незалежного дослідження з використанням гравітаційних даних.

«Ми не очікували знайти тут стільки водяного льоду. Це, ймовірно, робить його третім за величиною скупченням води на Марсі після полярних крижаних шапок», — коментує відкриття провідний автор дослідження Стефано Нероцці з Інституту геофізики Техаського університету.

Запаси справді величезні, відзначають вчені. Вони пояснюють, що якщо цей лід розтане, то весь Марс буде покритий шаром води, глибиною півтора метра.

Дослідники припускають, що шари утворилися, коли лід накопичувався на полюсах Марса під час останніх льодовикових періодів мільйони років тому. Кожен раз, коли планета нагрівалася, залишки крижаних шапок покривалися піском, який захищав лід від сонячної радіації і перешкоджав його розсіюванню в атмосферу.

Ученим давно відомо, що історії Марса періодично відбуваються льодовикові періоди, обумовлені змінами його орбіти і нахилу осі. Приблизно кожні 50 тисяч років планета нахиляється до Сонця, а потім поступово повертається у вертикальне положення. Коли вісь обертання планети вертикальна, ближче усього до Сонця знаходяться екваторіальні області, а на полюсах може накопичуватися лід. Коли Марс нахиляється, крижані шапки поступово зменшуються і, можливо, повністю зникають. Але дотепер вважалося, що ніяких свідоцтв, які передують зледенінням не збереглося.

Дослідники відзначають, що вивчення структури і складу цих крижаних відкладень допоможе встановити, який був клімат Марса в далекому минулому, а також скласти більш повні карти водних ресурсів планети. Дана інформація може виявитися вкрай важливою не лише тому, що в майбутньому людство планує колонізувати цю планету, але ще й тому, що наявність води може вказати і на наявність слідів життя на Червоній планеті.

«Якщо ми хочемо якось добувати воду на Марсі, для нас дуже важливо зрозуміти, які її запаси в минулому були доступні на планеті в глобальних масштабах, і яка її частина могла зберегтися в її полярних областях. Можна мати всі сприятливі умови для існування життя, але якщо основні запаси води зосереджені на полюсах, то для життя, яка могла б існувати ближче до екватора, може спостерігатися її нестача», — говорить Нероцці.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Цей сайт використовує Akismet для зменшення спаму. Дізнайтеся, як обробляються ваші дані коментарів.

Back to top button