Ненаситна чорна діра поглинає зірку розміром в три Землі кожен раз, коли проходить повз. Зірка обертається на еліптичній орбіті навколо чорної діри в центрі її галактики.
Зірка, подібна Сонцю, яка знаходиться в сусідній галактиці, поступово поглинається маленькою, але ненажерливою чорною дірою. При цьому, вона втрачає масу, еквівалентну трьом Землям, кожен раз, коли чорна діра проходить близько. До такого висновку прийшли астрономи з Університету Лестера. Свої висновки вони опублікували в журналі Nature Astronomy.
Вчені звернули увагу на яскравий рентгенівський спалах, який, мабуть, виходив з центру сусідньої галактики 2MASX J02301709 + 2836050. Вона знаходиться приблизно в 500 млн світлових років від Чумацького Шляху. Її назвали Swift J0230 і вивчили за допомогою нового інструменту, розробленого вченими для обсерваторії Нілу Герельса «Свіфт».
Астрономи думали, що спалах швидко загасне, але він продовжував яскраво світити протягом 7-10 днів, а потім раптово згас. Процес повторювався приблизно кожні 25 днів.
Подібна поведінка спостерігалася при так званих квазіперіодичних виверженнях і періодичних ядерних перехідних процесах. Матеріал зірки виривається чорною дірою, коли їх орбіти перетинаються. Періодичність «викидів» Swift J0230 дозволяє припустити, що цей спалах відноситься до нового типу, а також являє собою зірку такого ж розміру, як Сонце.
Рентгенівські зображення одного і того ж місця на небі до (зліва) і після (справа) виверження Swift J0230.
Ці зображення були зроблені за допомогою рентгенівського телескопа на борту супутника Swift.
Фото: Філ Еванс (Університет Лестера) / НАСА Swift
Вона обертається на еліптичній орбіті навколо чорної діри малої маси в центрі її галактики. Коли орбіта зірки наближається до інтенсивного гравітаційного тяжіння чорної діри, матеріал, еквівалентний масі трьох Земель, виривається з атмосфери зірки і нагрівається при падінні в чорну діру.
Сильна спека, близько 2 мільйонів градусів за Цельсієм, випускає величезну кількість рентгенівських променів, які і вловили датчики Swift.