Головна / Здоров'я / Схильність до депресії закладена в генах

Схильність до депресії закладена в генах

У нещодавно опублікованому дослідженні було виявлено три гени, які зумовлюють депресію: саме вони пов’язані з генетичною спадщиною захворілої людини.

Ви постійно сумуйте, замикається в собі, у вас змінюється режим сну і режим харчування. Вам важко зосередитися, ви не задоволені своїм повсякденним життям і життям в цілому, навіть починаєте замислюватися про смерть. Ось деякі симптоми депресії, і в одній тільки Італії налічується 3 мільйона діагностованих випадків цього захворювання. Індро Монтанеллі (Indro Montanelli) називав депресію демократичною хворобою, тому що з нею може зіткнутися будь-яка людина незалежно від її соціального становища, багатства і популярності. Проте біологічні основи депресії все одно до кінця не ясні.

У дослідженні, нещодавно опублікованому в науковому журналі «Молекулярна психіатрія» (Molecular Psychiatry), виділили три гена (FoxO1, A2M і TGF — ?1), завдяки яким можна спрогнозувати схильність до депресії, так як саме вони відносяться до генетичної спадщини самої людини.

У дослідженні підкреслюється, що схильність до депресії перегукується з отриманим в більш ранньому віці (аж до кінця підліткового віку) негативним досвідом, пов’язаним зі сильним стресом. Це можуть бути переживання в результаті катувань, насильства, причетності до якоїсь дестабілізуючої суспільство події — війни, теракту. Таким чином, депресія може бути пов’язана з нашим минулим і не продиктована з самого нашого народження.

Зараз наступний крок полягає в спробі зрозуміти, яким чином ці гени визначають нашу вразливість і негативно взаємодіють з навколишнім середовищем, подіями в сімейному житті, з повсякденним життям в цілому: все це може привести до пошуку нових молекул, розробці нових ліків, нових підходів в психотерапії, націлених на боротьбу з депресією і запобігання її розвитку. Якщо в ході цього дослідження вчені прийдуть до очікуваного результату, в майбутньому фахівець зможе призначати пацієнту з певною клінічною та особистою історією специфічні аналізи, які здатні виявити наявність цих генів, що, таким чином, дозволить розробити найбільш підходящу людині схему лікування.

В доповіді Італійського фармацевтичного агентства повідомляється про поширеність цієї хвороби в Італії та про рідкісне застосування терапії: дві третини пацієнтів не отримують ніякого лікування. Занадто часто люди, які страждають цією хворобою, соромляться її.

Це дослідження з’явилося в Італії завдяки Аннамарії Каттанео (Annamaria Cattaneo), керівника лабораторії біологічної психіатрії Науково-дослідного клінічного інституту Фатебенефрателлі міста Брешії, але в ньому взяли участь і багато інших дослідників і організацій: лондонський Королівський коледж (king’s College), мюнхенський Інститут Макса Планка (Max-Planck), Університет міста Гельсінкі, Університет Мілану і медичний факультет Університету Еморі (штат Атланта.

«Невідомо, чи є обов’язковим збіг цих генів і розвиток депресії, — каже Каттанео. — Тому ми використовуємо слово „вразливість“, адже події, які відбуваються в нашій голові також мають визначальне значення, але ймовірність схильності слід розглянути з граничною увагою. Дуже часто ми чуємо, що в дорослому віці у людини сталася якась нова подія, і вона стала свого роду тригером, останньою краплею. Люди змогли пережити цю ситуацію до певної міри, а потім щось вивело їх з вибудуваної на дуже крихкій основі рівноваги. Це могло бути розлучення, дуже глибоке любовне розчарування, втрата члена сім’ї, втрата роботи, нещасний випадок — в цілому, якийсь позбавлення або втрата».

Депресія — складна хвороба, де свою роль відіграють різноманітні чинники. Так, в іншому дослідженні, також нещодавно проведеному в університеті Бінгемптона — державному університеті штату Нью-Йорк, йдеться, що недолік нічного сну посилює ризик виникнення тривоги і депресії: піддослідні пацієнти зосереджуються на негативних думках і найчастіше замикаються в собі.

«Після виявлення цих генів, — продовжує Каттанео, — ми їх протестували завдяки співпраці з інститутом Макса Планка та університету Гельсінкі, де ми змогли проаналізувати примірники генів 4971 пацієнта, який пережив травмує досвід в підлітковому віці, і 384 пацієнтів, розділених з батьками в ранньому віці через Другу світову війну. Більше того, ми повинні пам’ятати, що схильний до депресії не тільки мозок. Вона негативно позначається і на всьому організмі: послаблює його, робить уразливим для різних хвороб, яких за інших обставин, якщо і можна було б уникнути повністю, але, цілком ймовірно, вони мали б менші наслідки. Ось чому ми хочемо зрозуміти, як змінюється реакція на стрес залежно від взаємодії з генами і навколишнім середовищем. Це дозволить дійти до самих основ і діяти, відштовхуючись від первинних механізмів».