Наполеон і Едісон спали по чотири години на добу кожен, Цезареві вистачало трьох годин, Тесла висипався за два, а да Вінчі взагалі куняв по 30 хвилин кожні чотири години. При цьому ми всі знаємо з дитинства правило: доросла людина повинна спати не менше восьми годин на день, щоб мозок встиг повністю перезавантажитися.
Навіщо нам сон?
Сон необхідний всьому живому. Це, якщо на пальцях, фізіологічний винос сміття з мозку. За день в найбільш енерговитратному органі нашого тіла накопичуються відходи від споживання хімічної енергії у вигляді метаболітів. Під час сну на місце відпрацьованих «паливних елементів» приходить свіжа аденозинтрифосфатна кислота — універсальне джерело енергії для всіх біохімічних процесів. При її нестачі в організмі і, в першу чергу, в мозку спостерігається дратівливість, порушення пам’яті, концентрації і навіть моторики. Крім цього, під час сну відпочиває в цілому все тіло, але тут, думаємо, питань ні у кого не виникає.
Лікар-сомнолог зі Стенфордського університету Раффаель Пелайо провів дослідження і знайшов прямий зв’язок хронічного порушення сну з ожирінням, діабетом, гіпертонією і навіть ранньою смертю. Неврологи застерігають: при недосипу в мозку накопичуються специфічні білки, що сприяють в майбутньому розвитку хвороби Альцгеймера та інших неврологічних неприємностей.
Чим більше, тим краще?
Несподівано, але факт — хронічний пересип втричі небезпечніший для організму, ніж недосип і загрожує як мінімум все тими ж неврологічними проблемами, описаними вище. У 2014 році було опубліковано дослідження групи лікарів на чолі з Елізабет Девор зі Стенфорда, в якому говориться, що якщо регулярно спати більше покладеного, то можна в кращому випадку заробити когнітивні дисфункції. Якщо говорити про роботу систем організму, точніше, її порушення, то вчені прирівнюють стан пересипу до алкогольного сп’яніння.
Інша група вчених з американського Національного фонду сну в ході безлічі досліджень прийшла до висновку, що традиційний для міського жителя режим сну теж нікуди не годиться. Коли в будні ми хронічно не висипаємося, а потім за вихідні намагаємося надолужити згаяне, прокидаючись в суботу ближче до полудня — організм знаходиться в стані стресу, позаяк йде постійне порушення режиму.
- Что вы знаете об ЭКО?
- Вчені дізналися, що робить здорові клітини раковими
- Як харчуватися восени: осінні овочі та фрукти
У групі ризику і ті, хто довго працює в нічну зміну. До 70% мелатоніну в організмі людини виробляється саме вночі, але ж це основний гормон епіфіза, природний антиоксидант, який регулює процеси старіння, підтримує імунну та ендокринну системи.
Так скільки ж спати?
Сьогодні все більшої популярності набирає поліфазний сон. Це коли ви спите не всю ніч безперервно, а частинами протягом дня. Американський історик Роджер Екірх стверджує, що подібне практикували наші предки. Однак однозначної думки на рахунок розумності такого методу у лікарів-сомнологів сьогодні немає. Зате є масштабне дослідження американських лікарів з різних областей медицини (неврології, психіатрії, геронтології і навіть педіатрії), в якому чорним по білому прописано, що доросла людина у віці від 26 до 64 років повинна спати в середньому від 7 до 9 годин.
Однак, ці цифри зовсім не догма, додають медики, необхідно враховувати індивідуальні особливості організму. Більш того, існують і інші цифри: психіатр Даніель Кріпке впевнений, що здоровій людині необхідно спати від 6,5 до 7,5 годин на добу. Крім тривалості, не менш важливий період сну, і навіть те, наскільки вам комфортно у власному ліжку. Іншими словами, ви можете почувати себе чудово після 6 годин нічного сну в комфортній обстановці і бути повністю розбитим після 8 годин денного сну на жорсткому дивані.