Спостереження космічного зонда допомагають астрофізикам розібратися з природою сонячного вітру, що дме зі швидкістю менше 500 км/с.
Дослідники Університету Нортумбрії використали спостереження космічного зонда Європейського космічного агентства Solar Orbiter, щоб дізнатися про утворення повільних сонячних вітрів. Дані зібрали під час першого зближення станції із Сонцем: у березні 2022 року вона перебувала приблизно за 75 млн км від зірки.
Сонячний вітер – це потік заряджених частинок плазми, що випускається Сонцем. Залежно від швидкості потоку – швидше або повільніше 500 км/с рухаються частинки – виділяють швидкий і повільний вітер. Швидкий вітер виходить із відкритих областей корони, де лінії магнітного поля зірки розімкнуті. Причини формування повільного вітру більш заплутані.
Одна з гіпотез передбачає, що повільний вітер виходить із закритих областей корони в процесі магнітного перез’єднання. Воно відбувається, коли магнітне поле змінює свою конфігурацію на більш стабільну: силові лінії поля з різних доменів розриваються і знову з’єднуються, даючи змогу зарядженим частинкам піти в космос.
Solar Orbiter спостерігає за активною областю на Сонці
Щоб вивчити повільний вітер, Solar Orbiter пролетів через магнітне поле, пов’язане з краєм або корональної діри, або комплексу сонячних плям. Це дало змогу вченим спостерігати за тим, як сонячний вітер змінював свою швидкість. Прилади зонда надали дані про склад потоку сонячного вітру для перевірки теорії закритої корони.
Вчені продемонстрували, що прискорення вітру дійсно фіксувалося під час руху станції між областями з відкритою і закритою короною. Ба більше, отримані дані підтверджують гіпотезу, що повільні сонячні вітри можуть виходити із замкнутих силових ліній магнітного поля за допомогою розриву і повторного з’єднання.