Деякі області Чумацького Шляху виявилися виключно бідні важкими елементами: астрономи пов’язують це з хмарами «первинного» газу, який практично повністю складаються з легкого водню.
Спостереження космічного телескопа Hubble демонструють, що області міжзоряного середовища Чумацького Шляху розрізняються за вмістом важких елементів, іноді в рази. Про це міжнародна команда вчених на чолі з Анналізою ДеСіа (Annalisa De Cia) з Університету Женеви пише в статті, опублікованій в журналі Nature.
Наша Галактика сповнена зірками, планетами, чорними дірами, залишками наднових, але більшу частину її займає великий і майже порожній міжзоряний простір. Його заповнюють лише газ і пил, електромагнітні поля — і, можливо, темна матерія. Велика частина міжзоряної речовини припадає на нейтральний, неіонізований водень, як і у зірок.
Однак в надрах зірок відбуваються термоядерні реакції, і в результаті їх утворюються більш важкі елементи. Вони накопичуються і після загибелі зірки розсіюються в просторі, щоб згодом опинитися в складі зірок наступних поколінь. В результаті зірки Чумацького Шляху сильно розрізняються за вмістом цих елементів (металічності), іноді на порядки. А ось міжзоряне середовище, як вважається, перемішується досить активно, тому її металічність всюди практично однакова.
Щоб перевірити це, астрономи провели спостереження за допомогою космічного телескопа Hubble, отримавши спектри 25 масивних, яскравих і гарячих зірок (о – і в-класів) в ближньому ультрафіолетовому діапазоні, розташованих в різному напрямку і на різній відстані від нас. Їх яскраве випромінювання дозволило “просвітити” знаходяться на шляху ділянки Галактики і оцінити їх склад. В середньому металічність нейтрального міжзоряного середовища склала 55 (±7) відсотків від сонячної, хоча в деяких областях вона опускається лише до 17 відсотків.
Автори роботи пов’язують такі неоднорідності зі швидкими і великими хмарами “первинного” газу, що збереглися ще з часів раннього Всесвіту. Вони практично не містять елементів важче водню і гелію і, стикаючись з нашою Галактикою, погано змішуються з речовиною її міжзоряного середовища. В результаті в ній виникають великі області вкрай низької металічності.
Натхнення: naked-science.ru