Автори нового дослідження попередили, що зміна глобальних температур трапиться швидше, ніж припускали раніше. Оцінка бюджету на викиди країн-учасниць Паризької угоди показала, що при збереженні нинішніх темпів викидів вуглецю потепління на 1,5 градуса вище доіндустріального рівня відбудеться вже до 2030 року, на два градуси — до 2046-го.
Викиди вугільних електростанцій у штаті Теннессі, США / © Emory Kristof / National Geographic
У грудні 2015 року 196 світових лідерів прийняли Паризьку угоду: вони підписали кліматичний юридичний договір, спрямований на значне зменшення глобальних викидів парникових газів та обмеження підвищення глобальної температури цього століття до двох градусів Цельсія вище доіндустріального рівня. Через рік документ набрав чинності.
Трохи пізніше, в 2018-му, група експертів зі зміни клімату з 40 країн представила спеціальну доповідь, в якій розповіла про наслідки потепління всього на 1,5 градуса вище доіндустріального рівня. Автори назвали причини, що ведуть до цього підвищення, і запропонували заходи з боротьби зі зміною клімату, підкресливши, що їх необхідно прийняти «оперативно і масштабно».
У 2020 році майже половина держав, які підписали в Парижі документ, направила в ООН свої пропозиції щодо боротьби зі зміною клімату. Зокрема, лідери країн розповіли, яким чином збираються знизити викиди парникових газів для досягнення цілей Паризької угоди. Ці плани розраховували з урахуванням бюджету на викиди, або емісійного бюджету, що являє собою допустимий рівень вуглекислого газу (CO2), який не призведе до зміни глобальної температури на 1,5 або два градуси.
Бюджет на викиди становить сотні мільярдів тонн вуглекислого газу, але він може відрізнятися від країни до країни. Його показник залежить від моделі розрахунку і цілей, які ставить конкретна держава (для 1,5 градусів бюджет буде менше, ніж для двох).
Група вчених з Імперського коледжу (Великобританія) провела повну оцінку бюджету на викиди країн — учасниць Паризької угоди. Для цього дослідники використовували недавній звіт Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) і спеціальні емулятори, через які фахівці пропускали сценарії антропогенних викидів парникових газів. Результати роботи опубліковані в журналі Nature Climate Change.
- Історичні об’єкти Середземномор’я можуть затонути
- Під Мінськом з’явилися кульбаби-мутанти (фото)
- У 2021 році світ вкладе в адаптацію до змін клімату $100 млрд
Розрахунки показали, що емісійні бюджети в цілому виявилися нижче наведених в оціночній доповіді МГЕЗК, тобто їх не вистачить на спочатку розраховані терміни. Зокрема, на 22 відсотки для недопущення потепління на 1,5 градуса і на 13 відсотків — на два градуси. Автори пояснили, що таке скорочення бюджету пов’язане з двома причинами:
– За останні кілька років вуглецеві викиди тільки збільшувалися. Мабуть, при складанні бюджету це не передбачалося;
– Відбулася переоцінка впливу аерозолів на екосистеми. За останні кілька років повітря в містах стає чистішим: значить, в нього надходить менше аерозолів — дрібнодисперсних частинок, які відбивають сонячне світло і охолоджують планету, частково компенсуючи потепління від парникових газів.
Автори зробили висновок, що при сучасному рівні антропогенних викидів — 40 мільярдів тонн на рік — емісійні бюджети можуть бути витрачені вже до 2030-го і 2046-го відповідно (у першому випадку бюджет для 1,5 градуса, у другому — для двох). Щоб відбулося глобальне підвищення температури на 1,5 градуса, залишилося викинути в атмосферу 276 мільярдів тонн вуглекислого газу, а щоб на два — 1200 мільярдів тонн.
Вчені підкреслили, що залишається неясним, як різні частини кліматичної системи відреагують на підвищення температури. Можливо, десь почнеться посилений ріст флори: це може привести до того, що рослини почнуть поглинати більше вуглекислого газу, а це, в свою чергу, пом’якшить глобальне потепління. Водночас можуть відбутися зміни в циркуляції океанів, і льодовикові щити почнуть танути, що, навпаки, прискорить потепління.
У будь-якому випадку, пояснили дослідники, зміна глобальної температури навіть на частку градуса ускладнить життя людям і екосистемам.