Вчені провели невелике дослідження і з’ясували, що використання важчої ковдри перед сном пов’язано зі збільшенням вироблення мелатоніну. Це основний гормон епіфіза, регулятор циркадного ритму всіх живих організмів. Він відомий як “гормон сну”.
Згідно з оглядом 2005 року, опублікованим у Journal of Biological Rhythms, на вироблення мелатоніну впливають не тільки світло, але й фактори навколишнього середовища, такі як час прийому їжі, фізична активність та соціальні взаємодії. Тому вчені задалися питанням, чи може інший сенсорний сигнал — тиск важчої ковдри — регулювати роботу гормону.
Вони попросили 11 жінок та 15 чоловіків у віці 20 років провести кілька ночей у лабораторії. Перший день виділили на те, щоб учасники звикли до навколишнього середовища. Потім їм запропонували спати спочатку під легкою ковдрою, а потім — під важчою. Жоден з учасників дослідження не страждав безсонням і раніше не використовував важчі ковдри.
Під час експерименту кожен учасник обідав, сидів при яскравому світлі протягом двох годин, а потім — при тьмяному, до тих пір, поки о 23:00 не вимикалося світло. За годину до відбою вони загорталися або під легку ковдру, або під важчу. Протягом 60 хвилин дослідники брали зразки слини кожні 20 хвилин, щоб контролювати рівень мелатоніну у кожного учасника. Зазвичай він становить близько 30% від кількості, яка присутня в крові.
- Біологи визначили білок, що викликає відчуття свербіння
- Вчені розгадали 50-річну таємницю росту рослин
- Експеримент з насінням шавлія підтвердив знамениту математичну модель Алана Тьюринга
У середньому учасники, які лежали під важчою ковдрою, мали приблизно на 32% вищий рівень мелатоніну, ніж коли вони куталися в легші. Однак це не вплинуло на сам сон учасників; вони були однаково сонливими перед сном і після пробудження в обох сценаріях, і їх загальний час сну був однаковим в обох сценаріях.
Мелатонін допомагає організму перейти в режим сну, під час якого падає температура тіла, сповільнюється обмін речовин і знижується рівень гормону стресу кортизолу. Так само він відповідає за те, що за кілька годин перед сном людина відчуває сонливість. Зазвичай рівень мелатоніну збільшується ввечері, досягаючи піку вночі і знижується з наближенням ранку. Це пов’язано з роботою частини мозку, яка називається супрахіазматичне ядро (СХЯ). Воно – головний генератор циркадних ритмів у ссавців, управляє виділенням мелатоніну в епіфізі і синхронізує роботу «біологічного годинника».