Міжнародна група біологів дізналася, скільки родів тварин за останні п’ять століть перестали існувати через діяльність людини і у скільки разів люди прискорили вимирання хребетних.
Багато дослідників вважають, що зникнення біологічних видів — природний процес розвитку життя на нашій планеті. Так, в результаті еволюції відбулося п’ять масових вимирань живих організмів. Всього за одне масове вимирання з лиця Землі могли зникнути як мінімум 75 відсотків видів, причому за відносно короткий проміжок часу — зазвичай він становив менше двох мільйонів років.
Серед основних причин цих згубних подій біологи називали глобальну зміну клімату. Підкреслимо, що це лише гіпотеза, заснована на даних, витягнутих зі стародавніх відкладень гірських порід. Насправді встановити справжні причини масових вимирань надзвичайно складно.
Деякі вчені припускають, що сьогодні наша планета переживає шосте масове вимирання, його ще називають голоценовим. Воно почалося 12 тисяч років тому з вини людини.
За оцінками фахівців, за останні 500 років з лиця Землі зникло 902 види (включаючи амфібій, птахів, ссавців). Основні причини цього – вирубка лісів, господарська діяльність, варварське полювання. Наприклад, серед останніх вимерлих видів, відомих вченим, — мандрівний голуб, тасманійський вовк, китайський річковий дельфін.
- Потепління в Арктиці знизило рівень смертоносного пилу тропічних пустель
- В Австралії мільйони мертвих риб викинуло на берег
- У Японії можуть оголосити енергетичну тривогу через спеку
Кожен з трьох перерахованих вище видів був останнім представником свого роду. У біології рід – сукупність близькоспоріднених видів; види об’єднуються в роду на підставі морфологічної подібності. Рід може бути політипним (коли містить велику кількість видів), оліготипним (невелика кількість видів) і монотипним (один вид).
Якщо зникненню видів біологи приділяють досить багато уваги, то інформацію про вимирання цілих родів до недавнього часу не структурували. Прогалину в цій області вирішила заповнити група дослідників зі Стенфордського університету (США) і Національного автономного університету Мексики під керівництвом американського біолога Пола Ерліха. Результати їх роботи опубліковані в журналі National Academy of Sciences.
Щоб оцінити вимирання тварин на рівні роду, вчені вивчили бази даних про «статуси видів» (сюди входить інформація і про зниклі види), підготовлені Міжнародним союзом охорони природи (International Union for the Conservation of Nature) і Міжнародною організацією із захисту птахів (BirdLife International). Зокрема, біологи проаналізували відомості більш ніж про п’ять тисяч родів наземних хребетних тварин, які включали майже 35 тисяч видів.
Команда дослідників з’ясувала, що з 1500 року в результаті діяльності людини (вирубка лісів, урбанізація, сільське господарство) зникли 73 роду наземних хребетних. Найбільші втрати зазнали птахи – вимерли 44 роди, за ними йдуть ссавці (21), амфібії (п’ять) і рептилії (три).
- В Італії побудували найвищий дерев’яний готель в Європі
- Відновлювана енергія стала дешевше нафти і газу в 30 країнах
- «Легені планети» скоро можуть відмовити
На думку авторів роботи, зараз хребетні вимирають в 35 разів швидше, ніж в останній мільйон років. Біологи підкреслили, що якби не людина, за 500 років вимерли б всього два роди, а не 73, як показало дослідження. За п’ять століть діяльність людини викликала хвилю вимирання видів, на накопичення яких знадобилося б 18 тисяч років.
Як приклад вчений навів хворобу Лайма (вона ж бореліоз). У дикій природі білоногі хом’ячки виступають в ролі резервуара бактерій групи Borrelia burgdorferi, що викликають бореліоз. Раніше ці хом’ячки конкурували за їжу з мандрівними голубами – наприклад, за жолуді. Однак із вимиранням цих птахів та зменшенням кількості хижаків, таких як вовки та пуми, популяція білоногих хом’яків різко зросла, а разом із цим і випадки хвороби Лайма серед людей.
Графік, що показує, вимирання пологів різних класів наземних хребетних. Взято з дослідження / © Paul R. Ehrlich et al., PNAS
Цей приклад передбачає зникнення всього одного роду. Масове вимирання декількох родів може привести до серйозних лих для людей, зробили висновок дослідники.
Автори роботи пояснили: щоб запобігти подальшому зникненню хребетних, необхідно досить швидко вжити політичних, економічних та екологічних заходів. Особливу увагу, на думку вчених, слід приділити тропікам, оскільки в тропічних регіонах спостерігається найбільше випадків вимирання родів тварин.
Зазначимо, що багато з наведених авторами родів — монотипні та/або острівні ендеміки, вимирання яких ніяк не позначається на стійкості глобальних екосистем. Крім того, ряд вчених заперечують наявність шостого масового вимирання і називають цю концепцію «сміттєвою наукою». В цілому тези Пола Ерліха наукове співтовариство регулярно піддає критиці через безліч некоректних прогнозів про долю біосфери і людського виду, зроблених ним в минулі десятиліття. Згідно з низкою з них, люди повинні були почати вимирати від голоду ще в 1970-х.