Глобальна група кліматологів ООН (IPCC) підтвердила, що зміна клімату робить спеку більш гарячою та частішою у більшості сухопутних регіонах світу.
Тепліша базова лінія означає, що під час екстремальної спеки можна досягти вищих температур, повідомляє The World Economic Forum.
Викиди парникових газів від діяльності людини призвели до нагрівання планети приблизно на 1,2 градуса.
“Кожна хвиля спеки, яку ми відчуваємо сьогодні, стає спекотнішою та частішою через зміну клімату”, — сказала Фрідеріке Отто, кліматологиня з Імперського коледжу Лондона та очільниця дослідницьку співпрацю World Weather Attribution.
Однак на хвилі спеки впливають і інші умови.
Так у Європі важливим фактором є циркуляція атмосфери, адже хвилі спеки зросли в три-чотири рази швидше, ніж в інших північних середніх широтах. Це пов’язане зі змінами у струминному потоці – швидкій повітряній течії із заходу на схід у північній півкулі.
Щоб точно з’ясувати, наскільки зміни клімату вплинули на конкретну хвилю спеки, вчені проводять “дослідження атрибуції”. З 2004 року було проведено понад 400 таких досліджень екстремальних погодних явищ, включаючи спеку, повені та посухи, підраховуючи, яку роль у кожному зіграла зміна клімату.
Це передбачає моделювання сучасного клімату і порівняння його з моделюванням клімату без антропогенних викидів парникових газів.
Вчені з World Weather Attribution визначили, що рекордна спека в Західній Європі в червні 2019 року була в 100 разів більшою ймовірністю зараз у Франції та Нідерландах, ніж якби люди не змінили клімат.
Середня глобальна температура приблизно на 1,2C вища, ніж у доіндустріальний час. Це вже спричиняє екстремальні спеки.
“У середньому на суші екстремальні спеки, які траплялися б раз на 10 років без впливу людини на клімат, тепер трапляються втричі частіше”, — сказала кліматологиня Соня Сеневіратне з ETH Zurich.
Температури перестануть зростати, лише якщо люди перестануть додавати парникові гази в атмосферу. До того часу хвилі спеки будуть посилюватися. Якщо не впоратися зі зміною клімату, екстремальна спека посилиться ще небезпечніше.
Відповідно до глобальної Паризької угоди 2015 року країни погодилися скоротити викиди досить швидко, щоб обмежити глобальне потепління до 2°C і прагнути до 1,5°C, щоб уникнути його найнебезпечніших наслідків.
Хвиля спеки, яка виникала раз на десятиліття в доіндустріальну епоху, відбувалася б 4,1 рази на десятиліття при потеплінні 1,5°C і 5,6 рази при потеплінні 2°C.
Сеневіратне зазначила, що перевищення потепління на 1,5°C означає, що більшість років будуть уражені екстремальною спекою в майбутньому.
Зміна клімату посилює жаркі та сухі умови, які допомагають пожежам поширюватися швидше, горіти довше та лютувати інтенсивніше.
У Середземномор’ї це сприяло тому, що сезон пожеж розпочався раніше й спалив більше землі. У 2021 році в ЄС згоріло більше півмільйона гектарів, що зробило цей сезон другим найгіршим сезоном лісових пожеж у блоці після 2017 року.
Спекотна погода також висмоктує вологу з рослинності, перетворюючи її на сухе паливо, яке сприяє поширенню пожеж.
У таких країнах, як Португалія та Греція, найчастіше трапляються пожежі влітку, і вони мають інфраструктуру, щоб спробувати впоратися з ними, хоча обидві отримали екстрену допомогу ЄС влітку 2022 року. Однак високі температури також спричиняють лісові пожежі в регіони, які до них не звикли, і тому менш готові до боротьби.
Управління лісами та джерела займання також є важливими факторами пожеж. Адже понад 90% пожеж викликані людською діяльністю, зокрема підпалами, барбекю, через лінії електропередач або засмічення склом.
Деякі дії можуть допомогти обмежити сильні пожежі, наприклад розведення контрольованих пожеж, які імітують пожежі низької інтенсивності в природних екосистемних циклах, або створення прогалин у лісах, щоб зупинити швидке поширення пожеж на великі території.
Але вчені погоджуються, що без різкого скорочення викидів парникових газів, які спричиняють зміну клімату, хвилі спеки, лісові пожежі, повені та посухи значно погіршаться.
“Коли ми озирнемося на поточний сезон пожеж через одне-два десятиліття, він, мабуть, здасться м’яким у порівнянні”, – сказав Віктор Реско де Діос, професор лісової інженерії в Університеті Леріди в Іспанії.
Натхнення: ecopolitic.com.ua