Психологи з посиланням на численні дослідження говорять, що перебування на самоті і почуття самотності ніяк не пов’язані. Кожна людина може відчувати себе самотньо навіть в оточенні людей, і це нормально. Тепер вчені це підтвердили, але помітили цікаву деталь: багато що залежить від віку.
Самотність – це неприємний психологічний досвід, який виникає, коли люди відчувають брак близькості або зв’язку в соціальних відносинах. Воно вважається звичайним явищем в розвинених країнах, а його поширеність зростає по всьому світу. Враховуючи ці факти, легко припустити, що самотність тісно пов’язана з тим, скільки часу людина проводить серед інших.
Однак дослідники постійно розрізняють самотність як суб’єктивне відчуття такого роду та більш об’єктивні та кількісно вимірювані характеристики соціального життя людини, включаючи проживання на самоті, частоту взаємодії з оточуючими та кількість друзів.
Сама по собі самотність — аверсивний психологічний стан, який пов’язаний зі значним ризиком несприятливих наслідків для психічного і фізичного здоров’я. Наприклад, воно вважається ключовим і сильним предиктором депресії, стресу і тривоги.
Більше того, самотність пов’язана з підвищеним ризиком передчасної смерті від усіх причин. Серед людей з таким способом життя смерть від раку відбувається на третину частіше, ніж серед тих, хто живе з ким-небудь.
На відміну від суб’єктивного досвіду самотності, соціальна ізоляція відноситься до об’єктивного стану самотності, включаючи відсутність участі та інтеграції в соціальне життя. Через неї у людини не виходить розвинути почуття приналежності до компанії або спільноти. Дослідження постійно показують, що ізоляція також пов’язана з широким спектром негативних біомаркерів та наслідків для здоров’я.
- Німецькі вчені назвали основні ознаки наявності свідомості у тварин
- Голодування може зменшити запалення
- Ходьба виявилася неефективною для схуднення
Нещодавно вчені з Університету Арізони (США) провели перше великомасштабне дослідження, в якому самотність порівняли з об’єктивним золотим стандартом соціальної ізоляції: відрізком часу, який людина проводить на самоті. Результати опубліковані в Journal of Research in Personality.
Автори статті застосували власний метод вивчення соціальної активності в повсякденному житті – електронно-активований диктофон (EAR). Це цифровий гаджет, прикріплений до поясу учасників, який працює шляхом періодичної вибірки коротких записів навколишнього звуку через певні інтервали (наприклад, 30 секунд, п’ять разів на годину). За допомогою цих даних вчені розуміють, чи розмовляє людина телефоном, водить вона машину, дивиться телевізор або спілкується з партнером або незнайомцем.
Всього в дослідженні брали участь 438 осіб у віці від 24 до 90 років. Більшість з них (65%) — жінки. Вони носили EAR від двох до шести днів. У всіх випадках EAR був мобільним пристроєм (Apple iPod touch або HP iPAQ), на який завантажили додаток EAR. Пристрій поміщали в кобуру, яку носили на стегні, щоб мікрофон не загороджувався кишенею або сумочкою — це було важливо, оскільки оточуючі повинні були знати про можливість запису їх розмов.
В цілому учасники дослідження проводили на самоті 66% свого часу, а ті, хто проводив на самоті більше 75% часу, відчували себе найбільш самотніми. При аналізі результатів всього пулу випробовуваних збіг між почуттям самотністю і реальною ізоляцією склало всього 3%.
Вчені виявили, що зв’язок між соціальною ізоляцією та почуттям самотності залежить від віку. Для людей похилого віку спілкування — це спосіб боротьби з почуттям самотності. За словами авторів, кореляцію між цими двома явищами виявили у дорослих старше 67 років, а збіг між самотністю і самотнім проведенням часу у літніх людей склало приблизно 25%.
У сукупності ці результати свідчать про те, що при вивченні зв’язку між соціальною ізоляцією та самотністю необхідно враховувати вік та сімейний статус. У молодих людей може виникнути відчуття нескінченності часу для формування нових романтичних стосунків і дружби, що призводить до свідомого вибору проводити час на самоті.
Можливо також, що самотність більш соціально сприймається або сприймається як «нормальна» в молодості порівняно з пізнішими етапами життя. Це призводить до відмінностей в інтерпретації і значенні поняття «самотність».
Посилаючись на рекомендації генерального хірурга США від 2023 року про закономірності зростання самотності, вчені сказали, що увага все більше зосереджується на самотності як детермінанті здоров’я.