Паола Моффа-Санчес і Ієн Хол з Кардіфського університету вивчили скам’янілості, знайдені на дні моря Лабрадор в Північній Атлантиці. Це дозволило їм з’ясувати, як змінювалися кліматичні умови в цьому регіоні за останні три тисячі років з точністю до десятиліття.
Зіставивши цю інформацію з даними про клімат Європи, вчені зробили висновок, що похолодання були спровоковані припливом холодної води з Арктики, яка відтіснила теплі течії. На думку дослідників, це і було основним фактором, що визначав клімат Європи.
Наукова стаття була опублікована в журналі Nature Communications 23 листопада 2017 року. Зараз людство впливає на клімат, з чим погоджується переважна більшість кліматологів (хоча інші думки теж є). Але споконвіку було навпаки: це клімат впливав на людство.
І цей клімат аж ніяк не був постійним. Коли римські легіонери за вислугою років отримували ділянки в Британії, вони вирощували на цій землі виноград. А в XVII столітті в Лондоні замерзала Темза.
Щоб з’ясувати причини таких масштабних змін, дослідники вивчили викопні раковини Лабрадорського моря. Цей регіон давно цікавить кліматологів. Тут теплі води помірних широт зустрічаються з крижаним арктичним повітрям. Інтенсивний потік тепла між ними призводить до утворення північно-атлантичних глибоких вод (NADW) і приполярного кругообігу (subpolar gyre). Але роль цього процесу у формуванні європейського клімату була все ще недостатньо вивчена.
- Вуглецеві викиди торфовищ виявилися завищені в півтора рази
- Розроблено пластик, який може виробляти електрику
- У Європі зникли 17-19% птахів – основною причиною називають сільське господарство
Моффа-Санчес і Хол вирішили заповнити цей пробіл у знаннях. Вивчивши викопні раковини з дна Лабрадорського моря, вони з’ясували, як змінювалися природні умови в цьому регіоні. Охоплення “карти” склало три тисячі років, а часовий крок – десятиліття.
Отриману інформацію вчені порівняли з даними про клімат Європи. І виявили, що холодні часи були пов’язані зі зміною циркуляції води в Північній Атлантиці. В цей час в регіон вторгалися крижані арктичні води, сповільнюючи теплі течії, які зігрівають Європу. Як повідомляється в прес-релізі, така картина спостерігалася в XIV–XIX століттях, коли вся Європа мерзла в малому льодовиковому періоді.
Те ж саме відбувалося в VI столітті, коли по замерзлому і голодуючому світу прокотилася юстиніанова чума, яка забрала, за різними оцінками, від 20 до 50 мільйонів життів.
Зараз арктичні льоди тануть рекордними темпами. Це означає, що у Північну Атлантику викидається величезна кількість холодної прісної води. Картина циркуляції знову змінюється. Можливо, жителям Європи незабаром доведеться відчути це на собі.