Науковці з Університету Кертіна виявили найстаріший у світі кратер від метеоритного удару віком 3,5 мільярда років, захований у давніх породах Західної Австралії. Це відкриття докорінно змінює наше розуміння ранньої історії Землі. Знахідка проливає світло на важливу роль космічних зіткнень у формуванні нашої планети та виникненні життя на ній.
Відкриття заповнює критичну прогалину в літописі давніх катаклізмів Землі. “До нашого відкриття найстарішому ударному кратеру було 2,2 мільярда років, тож це, безумовно, найстаріший з відомих кратерів, знайдених на Землі”, — зазначив професор Тім Джонсон, співкерівник дослідження.
Переконливі докази космічного катаклізму
Кратер було виявлено в регіоні Пілбара, у давніх породах купола Північного полюса. Ключовим доказом стали конуси уламків — характерні гірські утворення, що виникають виключно внаслідок інтенсивних ударних хвиль. Такі структури формуються лише при високошвидкісних зіткненнях з космічними об’єктами.
Дослідники встановили, що масивний метеорит влетів у цю місцевість зі швидкістю понад 36 000 кілометрів на годину. Удар створив колосальну ударну хвилю, яка пронизала підстилаючі породи. Розмір кратера вражає — його ширина перевищує 100 кілометрів.
Знайдені конуси уламків свідчать про надзвукове зіткнення, що сталося 3,5 мільярда років тому. Удар такої сили розкидав уламки на величезні території планети. Це була епоха, коли молода Земля переживала активне формування своєї поверхні.
Вплив на ранній розвиток Землі
Рання Земля суттєво відрізнялася від сучасної. Планета зазнавала частих вулканічних вивержень та не мала озонового шару. Водночас це був період, коли на планеті зароджувалося життя.
Наша Сонячна система в той час характеризувалася частими космічними зіткненнями. Поверхня Місяця, вкрита кратерами, добре ілюструє цей факт. Проте досі на Землі давні кратери залишалися невловимими для науковців.
Нове розуміння формування життя і континентів
Відкриття може пояснити, як зароджувалось життя на нашій планеті. Вчені припускають, що такі метеоритні удари створювали сприятливі умови для розвитку ранніх мікроорганізмів. Метеорити могли формувати середовища, подібні до гарячих басейнів, де зароджувалися перші мікроби.
Енергія від зіткнення змінила не лише поверхню, але й глибинні шари планети.
Дослідники вважають, що такі масштабні удари могли змушувати одну частину земної кори підсуватися під іншу. Також вони могли викликати підняття магми з глибин мантії до поверхні. Такі процеси, ймовірно, сприяли формуванню кратонів — давніх, стабільних ядер континентів.
Результати дослідження опубліковано в престижному науковому журналі Nature Communications. Науковці продовжують пошуки інших давніх кратерів, які допоможуть краще зрозуміти ранню історію нашої планети.